Відділ освіти виконкому
Новороздільської міської Ради
Методичний кабінет
Опис
досвіду роботи
з проблеми:
„ Історичні
джерела як засіб
підвищення мотивації до вивчення історії”
Вчителя
історії Новороздільської ЗШ
І-ІІІ
ступенів №2
Кваліфікаційна
категорія: вища
Педагогічне
звання: вчитель-методист
Полякової
Неллі Григорівни
Новий Розділ 2015
Ми живемо
в новому глобалізованому світі, коли часи однозначно «об’єктивного» погляду на
історичну реальність поступаються розумінню потреби поліпарадигмального та
різновекторного підходів до явищ і подій, що відбуваються. Через це в сучасній
школі процес вивчення історії повинен включати набагато більше, аніж пасивне
запам’ятовування фактів, дат, імен та місць – історія є мисленнєвим процесом,
що покликаний розвивати уміння учнів самостійно аналізувати та інтерпретувати свідчення
минулого.
Крім
того, адекватне розуміння історичних реалій неможливе лише за умови
репродукування учнями усталених тлумачень подій. Воно також має базуватися на
безпосередньому опрацюванні конкретного матеріалу та спроби його самостійного
аналізу. Проте досвід роботи показує, що зазвичай найбільше труднощів в учнів
викликають завдання, пов’язані із аналізом документів та роботою з джерелами
(текстовими й візуальними). Саме тому метою моєї викладацької діяльності є
залучення учнів до процесу реконструкції та пояснення цього минулого з
допомогою використання на уроках історії різних типів джерел та формування
конкретних практичних навичок у роботі з ними.
Варто зазначити, що значна увага до джерел –
це одна з найвагоміших рис «нового напрямку» у викладанні історії, який виник і
розвинувся за останні 30 років. У рамках означеного підходу стає зрозумілим, що
окрім своєї важливої функції як основного компонента історії, джерела можуть
служити багатьом освітнім завданням, зокрема створювати виразні образи подій та
особистостей тої чи іншої історичної доби, спонукати учнів виважено сприймати
чужу точку зору, водночас працюючи над виробленням власної свідомої позиції.
На
сьогодні одним із ключових понять у шкільній програмі з історії також є багатоперспективність,
оскільки запровадження такого підходу в історичну освіту допомагає учням побачити
певну історичну ситуацію з кількох (щонайменше двох) перспектив, які
репрезентують різні суспільні позиції та інтереси, тобто зрозуміти, що у
суспільній свідомості можливе одночасне функціонування кількох форм «правди». Досвід застосування означеного підходу у
моїй викладацькій діяльності показує, що він
кидає виклик учням, адже залежно від періоду чи
події, що вивчаються, я заохочую учнів поряд із доступними публікаціями використовувати
усні свідчення, залучаючи до роботи бабусь, дідусів, батьків чи знайомих у
якості інтерв’юерів. Згодом школярі мають можливість оформлювати свої матеріали
у формі дослідницьких робіт, що зберігаються в історичному кабінеті школи. Так,
одна з учениць (Палаус Ліза) підготувала роботу на тему: «Діти війни. Спогади
очевидця», залучивши до дослідження свого дідуся. (Див. додатки – метод
проекту).
Прагнучи
виховати в учнів додаткові навички осмислення інформації, однією із перших серед
педагогів міста почала апробацію навчального посібника «Історія епохи очима
людини». Саме наявність у ньому широкого обсягу джерельних матеріалів допомогло
учням оцінити значну роль поняття «трактування», тобто побачити, як вживали і
зловживали історичними свідченнями в минулому і намагаються робити подібне
зараз (залежно від цілей, що переслідуються). Так, учні 10-го класу, працюючи з
посібником, з’ясували, що воєнна пропаганда часів Першої світової війни звучала
приблизно однаково зі шпальт різних газетах Австрії, Великобританії, Франції,
Німеччини, Росії чи Сербії (так само, як і листи з фронту). Подібні аналогії я
пояснюю двояко: по-перше, життя рядового солдата особливо не відрізнялося по різні
боки фронту; а по-друге, можливо, обмеження свободи слова та військова цензура
були спільними для всіх сторін-учасників конфлікту.
Спонукаючи
учнів до самостійного вирішення навчальних завдань, акцентую на використанні
джерел різних видів, виділяючи первинні (історичні документи, записи,
щоденники, листи, газети) та вторинні, що містять прфесійні інтерпритації (праці
істориків); наголошую на використанні нових технічних засобів та способів
одержання інформації – Інтернеті, електронних бібліотеках та різних пошукових
системах.
Досвід
показує, що недостатньо продумані джерельні завдання можуть виявитися надто
складними, нудними та малокорисними для учнів, проте завдання з чіткими цілями
стимулюють та розвивають учнівське розуміння та захоплення історією. Подібна
робота реалізується за наступним методичним алгоритмом:
1) Яка мета завдання? Оскільки в одному
завданні неможливо охопити весь спектр навчальних цілей, тобто одночасно
викликати інтерес, розвинути аналітичні навички, виховати повагу до різних
поглядів, реконструювати події та їхній розвиток тощо, то краще зосередитися на
одній меті в кожному окремому випадку.
2) Який вид діяльності найкраще відповідає обраній
меті? Для забезпечення рівноваги різних видів навчальної діяльності в межах
теми та підвищення ефективності роботи учнів варто обмежитися одним чи двома
видами роботи для кожного джерела чи груп джерел (дебати, рольові ігри, групові
дискусії, індивідуальні дослідження, тощо).
3) Добір та редагування джерельних матеріалів.
Оригінальні джерела зазвичай довгі й важкі для опрацювання учнями, тому
потребують уважного відбору та редагування (залежно від віку та рівня школярів).
Хоча це вимагає додаткового часу та зусиль вчителя, нехтування даним етапом
може призвести до перекручення матеріалу та втрати учнівського інтересу.
4) Чітко вказую походження джерела (автор,
дата), а також надаю інформацію, доречну у даному випадку, пояснюючи учням,
що в наукових роботах подібне подається у примітці або після джерела. У
роздаткових матеріалах для учнів поміщаю її у заголовку документа, аби звернути
на неї особливу увагу (досвід показує, що учні переважно зосереджується на
змісті документа).
5) Доводжу до учнів, які фонові знання їм
потрібні, щоб зрозуміти джерело і виконати завдання, підкреслюючи, що
підручник – це джерело вступної чи фонової інформації, необхідної для успішного
виконання завдання (іноді доводиться робити окремий вступ-пояснення). Це
особливо стосується візуальних джерел, тому що вони видаються «легкими» для
аналізу, проте насправді вимагають значних фонових знань (для розуміння
символічних рис фото, ідеї плакату, іронії карикатури).
6) Прагну уникати: використання надмірної
кількості джерел одночасно та занадто
широких запитань, особливо коли вони вимагають застосування додаткових знань чи
умінь, котрими учні ще не володіють.
Також намагаюся формувати у своїх учнів уміння
«відчувати себе в чужій шкірі», тобто на місці іншої людини та в іншому часі. Таке
явище носить назву історичної емпатії. Остання веде до кращого розуміння
динаміки подій на певному відрізку історії та наслідків політико-економічних,
соціальних та культурних процесів, формуючи толерантне ставлення до виявів
„інакшості”. Досягненню означених цілей срияє використання на уроках історії
рольового підходу в аналізі історичних документів, адже рольова гра надає учням
(особливо старших класів) свободу в розвитку їх творчих обдарувань, дозволяє
експериментувати із пошуком лінії особистісної поведінки, яка найбільше
відповідає їх природнім схильностям. Досвід показує, що найкращий відгук з боку
учнів знаходить застосування різних форм групової роботи з історичними джерелами
з подальшою презентацією результатів у
формі навчальних дебатів від імені реальних історичних осіб.
Так,
наприклад, 4 грудня 2007 року на базі Новороздільської ЗШ I-III ступенів № 2 на
високому методичному рівні (з відгуків методистів Жидачівського району Багрій
Н. Є. та Миколаївського району Лукаш Т. Я.) мною було проведено семінар-практикум
учителів історії та суспільних дисциплін на тему: «Підвищення мотивації до
вивчення історії засобами роботи із історичними джерелами» (на базі уроку
«Культура та релігія Давнього Китаю»). Учні показали добрі навички роботи з
різними видами історичних джерел (візуальними, текстовими), провели аналіз та
порівняння різних релігійних напрямків. Учасники семінару також дали високу
оцінку презентації роботи історичного гуртка «Знавці історії» – грі «Історичний
зоосад» (див. додатки). Саме тут учні особливо добре показали свої вміння
працювати з історичними джерелами, адже від учасників конкурсів вимагалося
знання літератури, легенд та міфів різних країн стародавнього світу, а також
роботи з візуальними джерелами (зокрема, при підготовці історичних костюмів та
атрибутів до них).
Для активізації розумової діяльності та
розвитку образного мислення учнів на своїх уроках я також використовую уривки
художніх творів на історичну тематику. Це допомагає учням у розв’язанні ними
пізнавальних завдань, розумінні ними логічної структури навчального матеріалу,
робить близькими і зрозумілими історичні постаті та мотиви їх вчинків (так, наприклад,
8 клас, тема «Українські землі в к. XVII – I пол.XVIII ст.» – трилогія Богдана Лепкого «Мазепа»;
історія України (7 клас), «Виникнення та розквіт Київської Русі» – Антон Хижняк
«Данило Галицький» та Юліан Опільський; Стародавня Греція та Македонія – твори
Олени Озерецької та Нікоса Казандакіса (Див. додатки).
Важливим
елементом діяльності є також позакласна робота з предмету – для учнів
проводяться тематичні лінійки, семінари з працівниками внз м. Львова, зустрічі
із ветеранами війни та учасниками національно-визвольних змагань, історичні
брейн-ринги, турніри, «історичні показухи», «Що? Де? Коли?», конференції.
Головна мета такої позакласної роботи – підвищення інтересу до предмету, що
підтверджується високими результатами учнів на олімпіадах, турнірах та
конкурсах (списки переможців додаються).
Так,
починаючи з 2004 по 2007 рік її вихованці є призерами II етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади та учасниками І туру
Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії.
Результативність роботи також підтверджують результати зовнішнього
незалежного оцінювання за 2006 рік: з 9 учасників отримали оцінки високого
рівня – 4, достатнього – 3, середнього – 2; а також моніторингу Головного
управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації – із 29 учнів
виконали роботи на бали високого рівня – 14, достатнього – 14, середнього – 1.
У роботі
з обдарованими дітьми також є значні успіхи. Зокрема, з 2004 року я постійно
займаюся тренінгом команди учнів м. Новий Розділ, яка уже кілька років поспіль
є призером І етапу Всеукраїнського турніру юних істориків – 2004 – 3 місце;
2005, 2006, 2007рр. – 2 місце. Також серед вихованців-призерів VIII Всеукраїнського турніру юних істориків 2006 року
учениця Макар Христина була відзначена І місцем у номінації «Кращий рецензент».
На республіканському турнірі юних істориків (2006 рік, м. Суми) команда області
під моїм керівництвом виборола ІІ місце.
Важливим
аспектом моєї діяльності є науково-методична робота: два роки поспіль очолюю методичне об’єднання вчителів історії
та географії ЗШ №2, а в 2007-2008 навчальному році активно працюю як голова
методичного об’єднання вчителів історії та суспільних дисциплін м. Нового
Роздолу, підтримуючи зв’язки з методичними об’єднаннями Жидачівського та
Миколаївського районів, вчителями м.
Львова, Луцька, Бібрки, Новояворівська; є активним учасником Всеукраїнської
асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».
Паралельно уже протягом двох років проводжу
значну гурткову та краєзнавчу роботу, прагнучи прищепити своїм вихованцям любов
і повагу до історії та культури рідного краю та надаючи допомогу в здобутті
додаткових знань про свою «малу батьківщину» (місто, село, місцевість). Так,
наприклад, учні працюють над дослідницьким проектом на тему: «Назви вулиць:
історія міста». Окремим напрямком діяльності є вивчення елементів традиційно-побутової
культури українців, а також дослідження
сімейної генеалогії (див. додатки – сценарії, матеріали у місцевих засобах
масової інформації).
Свій педагогічний досвід пропагую на
засіданнях методичного об’єднання вчителів історії та географії Новороздільської
ЗШ І-ІІІ ступенів №2, методичних засіданнях вчителів історії міста,
психолого-педагогічних читаннях, а також у рамках Декад педагогічної
майстерності, засіданнях педагогічної ради, на навчальних семінарах-тренінгах
та семінарах-практикумах, тижнях історії, під час проходження курсів підвищення
кваліфікації, а віднедавна – і в процесі роботи в якості екзаменатора із зовнішнього
незалежного оцінювання з історії (сертифікат № 03893) в регіональному центрі
якості освіти (м.Львів); деякі апробовані зразки (низка методичних розробок,
див. додатки) також подані до друку у видавництво «Шкільний світ».
Я переконана, що вміння різнобічно та критично
аналізувати історичні події та явища є невід’ємною складовою громадянської
культури. Тому окреслені навики намагаюся прищепити своїм учням для того, щоб досвід
подій минулого став для них частиною іх школи життя.
Бібліографія
1.Баханов К. Інноваційні тенденції в сучасному навчанні
історії в школі //
Українська історична дидактика: Міжнародний
діалог: Зб. наук. ст. – К.: Генеза,2000. – С.233-241.
2.Баханов К.О.
Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України (методичний посібник
для вчителів).– К.: Генеза,1996. – 208 с.
3.Вербицька Поліна.
Слово до вчителя // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та
громадянської освіти. – 2004.– №2.
4.Кендзьор П. Події
минулого стають уроками життя // Доба: Науково-методичний часопис з історичної
та громадянської освіти. – 2006.– №3.
5.Комаров Ю. Методи
роботи з візуальними джерелами // Сучасні підходи до історичної освіти.
Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини.
Україна та Європа у 1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ
«Українські технології»,2004. – С.15-20.
6.Мисан В.Історичний
документ як основа навчання історії // Доба: Науково-методичний часопис з
історичної та громадянської освіти. –
2004.– №1. – С.14-17.
7.Мисан В.Особливості
роботи з текстовими джерелами // Доба: Науково-методичний часопис з історичної
та громадянської освіти. – 2004.– №2. –
С.10-14.
8.Нікітін Ю.О.,
Нікітіна І.П., Шелехова В.В.Шкільне методичне об’єднання. – Харків: Видавнича
група «Основа», 2006. – С.114-121.
9.Осмоловський А.
Рольовий підхід до аналізу історичних документів як засіб розвитку учнівської
особистості // Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до
навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у
1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ «Українські
технології»,2004. – С.20-23.
10.Страдлінг Р. Викладання
європейської історії в ХХ ст. // Сучасні підходи до історичної освіти.
Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини.
Україна та Європа у 1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ
«Українські технології», 2004. – С.25-30.
( Штрафи, виправні
роботи з відрахуванням 20% заробітної плати, виправні роботи від 1 місяця до 1
року)
Закінчую урок
методом «уявний мікрофон».
Немає коментарів:
Дописати коментар