СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН "ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЗАСОБАМИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ" Н.Розділ 2007

1. Відкритий урок на тему "Культура та релігія Давнього Китаю"- відеофільм
2. Позакласний захід "Історичний зоосад"- відеофільм
3. 2016-17 Участь у пілотному проекті МОН України "Змінемо Україну разом". Обмін досвідом роботи з вчителем історії з Луганської області Л.В. Чумак-Луганською.
4. Участь у психолого-педагогічному семінарі-практикумі "Як уникнути емоційного вигорання".

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

Відділ освіти виконкому

Новороздільської міської Ради

Методичний кабінет

Опис досвіду роботи

з проблеми:

„ Історичні джерела як засіб

 підвищення мотивації до вивчення історії”

Вчителя історії Новороздільської ЗШ

І-ІІІ ступенів №2

Кваліфікаційна категорія: вища

Педагогічне звання: вчитель-методист

Полякової Неллі Григорівни

                                           

Новий Розділ 2015

  

   Ми живемо в новому глобалізованому світі, коли часи однозначно «об’єктивного» погляду на історичну реальність поступаються розумінню потреби поліпарадигмального та різновекторного підходів до явищ і подій, що відбуваються. Через це в сучасній школі процес вивчення історії повинен включати набагато більше, аніж пасивне запам’ятовування фактів, дат, імен та місць – історія є мисленнєвим процесом, що покликаний розвивати уміння учнів самостійно аналізувати та інтерпретувати свідчення минулого. 

    Крім того, адекватне розуміння історичних реалій неможливе лише за умови репродукування учнями усталених тлумачень подій. Воно також має базуватися на безпосередньому опрацюванні конкретного матеріалу та спроби його самостійного аналізу. Проте досвід роботи показує, що зазвичай найбільше труднощів в учнів викликають завдання, пов’язані із аналізом документів та роботою з джерелами (текстовими й візуальними). Саме тому метою моєї викладацької діяльності є залучення учнів до процесу реконструкції та пояснення цього минулого з допомогою використання на уроках історії різних типів джерел та формування конкретних практичних навичок у роботі з ними.

   Варто зазначити, що значна увага до джерел – це одна з найвагоміших рис «нового напрямку» у викладанні історії, який виник і розвинувся за останні 30 років. У рамках означеного підходу стає зрозумілим, що окрім своєї важливої функції як основного компонента історії, джерела можуть служити багатьом освітнім завданням, зокрема створювати виразні образи подій та особистостей тої чи іншої історичної доби, спонукати учнів виважено сприймати чужу точку зору, водночас працюючи над виробленням власної свідомої позиції.

    На сьогодні одним із ключових понять у шкільній програмі з історії також є багатоперспективність, оскільки запровадження такого підходу в історичну освіту допомагає учням побачити певну історичну ситуацію з кількох (щонайменше двох) перспектив, які репрезентують різні суспільні позиції та інтереси, тобто зрозуміти, що у суспільній свідомості можливе одночасне функціонування кількох форм «правди».   Досвід застосування означеного підходу у моїй викладацькій діяльності показує, що він

кидає виклик учням, адже залежно від періоду чи події, що вивчаються, я заохочую учнів  поряд із доступними публікаціями використовувати усні свідчення, залучаючи до роботи бабусь, дідусів, батьків чи знайомих у якості інтерв’юерів. Згодом школярі мають можливість оформлювати свої матеріали у формі дослідницьких робіт, що зберігаються в історичному кабінеті школи. Так, одна з учениць (Палаус Ліза) підготувала роботу на тему: «Діти війни. Спогади очевидця», залучивши до дослідження свого дідуся. (Див. додатки – метод проекту).

  Прагнучи виховати в учнів додаткові навички осмислення інформації, однією із перших серед педагогів міста почала апробацію навчального посібника «Історія епохи очима людини». Саме наявність у ньому широкого обсягу джерельних матеріалів допомогло учням оцінити значну роль поняття «трактування», тобто побачити, як вживали і зловживали історичними свідченнями в минулому і намагаються робити подібне зараз (залежно від цілей, що переслідуються). Так, учні 10-го класу, працюючи з посібником, з’ясували, що воєнна пропаганда часів Першої світової війни звучала приблизно однаково зі шпальт різних газетах Австрії, Великобританії, Франції, Німеччини, Росії чи Сербії (так само, як і листи з фронту). Подібні аналогії я пояснюю двояко: по-перше, життя рядового солдата особливо не відрізнялося по різні боки фронту; а по-друге, можливо, обмеження свободи слова та військова цензура були спільними для всіх сторін-учасників конфлікту.

    Спонукаючи учнів до самостійного вирішення навчальних завдань, акцентую на використанні джерел різних видів, виділяючи первинні (історичні документи, записи, щоденники, листи, газети) та вторинні, що містять прфесійні інтерпритації (праці істориків); наголошую на використанні нових технічних засобів та способів одержання інформації – Інтернеті, електронних бібліотеках та різних пошукових системах.

   Досвід показує, що недостатньо продумані джерельні завдання можуть виявитися надто складними, нудними та малокорисними для учнів, проте завдання з чіткими цілями стимулюють та розвивають учнівське розуміння та захоплення історією. Подібна робота реалізується за наступним методичним алгоритмом:

1) Яка мета завдання? Оскільки в одному завданні неможливо охопити весь спектр навчальних цілей, тобто одночасно викликати інтерес, розвинути аналітичні навички, виховати повагу до різних поглядів, реконструювати події та їхній розвиток тощо, то краще зосередитися на одній меті в кожному окремому випадку.

2) Який вид діяльності найкраще відповідає обраній меті? Для забезпечення рівноваги різних видів навчальної діяльності в межах теми та підвищення ефективності роботи учнів варто обмежитися одним чи двома видами роботи для кожного джерела чи груп джерел (дебати, рольові ігри, групові дискусії, індивідуальні дослідження, тощо).

3) Добір та редагування джерельних матеріалів. Оригінальні джерела зазвичай довгі й важкі для опрацювання учнями, тому потребують уважного відбору та редагування (залежно від віку та рівня школярів). Хоча це вимагає додаткового часу та зусиль вчителя, нехтування даним етапом може призвести до перекручення матеріалу та втрати учнівського інтересу.

4) Чітко вказую походження джерела (автор, дата), а також надаю інформацію, доречну у даному випадку, пояснюючи учням, що в наукових роботах подібне подається у примітці або після джерела. У роздаткових матеріалах для учнів поміщаю її у заголовку документа, аби звернути на неї особливу увагу (досвід показує, що учні переважно зосереджується на змісті документа).

5) Доводжу до учнів, які фонові знання їм потрібні, щоб зрозуміти джерело і виконати завдання, підкреслюючи, що підручник – це джерело вступної чи фонової інформації, необхідної для успішного виконання завдання (іноді доводиться робити окремий вступ-пояснення). Це особливо стосується візуальних джерел, тому що вони видаються «легкими» для аналізу, проте насправді вимагають значних фонових знань (для розуміння символічних рис фото, ідеї плакату, іронії карикатури).

6) Прагну уникати: використання надмірної кількості джерел одночасно та занадто широких запитань, особливо коли вони вимагають застосування додаткових знань чи умінь, котрими учні ще не володіють.

   Також намагаюся формувати у своїх учнів уміння «відчувати себе в чужій шкірі», тобто на місці іншої людини та в іншому часі. Таке явище носить назву історичної емпатії. Остання веде до кращого розуміння динаміки подій на певному відрізку історії та наслідків політико-економічних, соціальних та культурних процесів, формуючи толерантне ставлення до виявів „інакшості”. Досягненню означених цілей срияє використання на уроках історії рольового підходу в аналізі історичних документів, адже рольова гра надає учням (особливо старших класів) свободу в розвитку їх творчих обдарувань, дозволяє експериментувати із пошуком лінії особистісної поведінки, яка найбільше відповідає їх природнім схильностям. Досвід показує, що найкращий відгук з боку учнів знаходить застосування різних форм групової роботи з історичними джерелами  з подальшою презентацією результатів у формі навчальних дебатів від імені реальних історичних осіб.

   Так, наприклад, 4 грудня 2007 року на базі Новороздільської ЗШ I-III ступенів № 2 на високому методичному рівні (з відгуків методистів Жидачівського району Багрій Н. Є. та Миколаївського району Лукаш Т. Я.) мною було проведено семінар-практикум учителів історії та суспільних дисциплін на тему: «Підвищення мотивації до вивчення історії засобами роботи із історичними джерелами» (на базі уроку «Культура та релігія Давнього Китаю»). Учні показали добрі навички роботи з різними видами історичних джерел (візуальними, текстовими), провели аналіз та порівняння різних релігійних напрямків. Учасники семінару також дали високу оцінку презентації роботи історичного гуртка «Знавці історії» – грі «Історичний зоосад» (див. додатки). Саме тут учні особливо добре показали свої вміння працювати з історичними джерелами, адже від учасників конкурсів вимагалося знання літератури, легенд та міфів різних країн стародавнього світу, а також роботи з візуальними джерелами (зокрема, при підготовці історичних костюмів та атрибутів до них).

   Для активізації розумової діяльності та розвитку образного мислення учнів на своїх уроках я також використовую уривки художніх творів на історичну тематику. Це допомагає учням у розв’язанні ними пізнавальних завдань, розумінні ними логічної структури навчального матеріалу, робить близькими і зрозумілими історичні постаті та мотиви їх вчинків (так, наприклад, 8 клас, тема «Українські землі в к. XVII – I пол.XVIII ст.» – трилогія Богдана Лепкого «Мазепа»; історія України (7 клас), «Виникнення та розквіт Київської Русі» – Антон Хижняк «Данило Галицький» та Юліан Опільський; Стародавня Греція та Македонія – твори Олени Озерецької та Нікоса Казандакіса (Див. додатки).

   Важливим елементом діяльності є також позакласна робота з предмету – для учнів проводяться тематичні лінійки, семінари з працівниками внз м. Львова, зустрічі із ветеранами війни та учасниками національно-визвольних змагань, історичні брейн-ринги, турніри, «історичні показухи», «Що? Де? Коли?», конференції. Головна мета такої позакласної роботи – підвищення інтересу до предмету, що підтверджується високими результатами учнів на олімпіадах, турнірах та конкурсах (списки переможців додаються).

   Так, починаючи з 2004 по 2007 рік її вихованці є призерами II етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади та учасниками І туру Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії.

   Результативність роботи також підтверджують результати зовнішнього незалежного оцінювання за 2006 рік: з 9 учасників отримали оцінки високого рівня – 4, достатнього – 3, середнього – 2; а також моніторингу Головного управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації – із 29 учнів виконали роботи на бали високого рівня – 14, достатнього – 14, середнього – 1. 

   У роботі з обдарованими дітьми також є значні успіхи. Зокрема, з 2004 року я постійно займаюся тренінгом команди учнів м. Новий Розділ, яка уже кілька років поспіль є призером І етапу Всеукраїнського турніру юних істориків – 2004 – 3 місце; 2005, 2006, 2007рр. – 2 місце. Також серед вихованців-призерів VIII Всеукраїнського турніру юних істориків 2006 року учениця Макар Христина була відзначена І місцем у номінації «Кращий рецензент». На республіканському турнірі юних істориків (2006 рік, м. Суми) команда області під моїм керівництвом  виборола ІІ місце.

   Важливим аспектом моєї діяльності є науково-методична робота: два роки поспіль  очолюю методичне об’єднання вчителів історії та географії ЗШ №2, а в 2007-2008 навчальному році активно працюю як голова методичного об’єднання вчителів історії та суспільних дисциплін м. Нового Роздолу, підтримуючи зв’язки з методичними об’єднаннями Жидачівського та Миколаївського районів,  вчителями м. Львова, Луцька, Бібрки, Новояворівська; є активним учасником Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».

    Паралельно уже протягом двох років проводжу значну гурткову та краєзнавчу роботу, прагнучи прищепити своїм вихованцям любов і повагу до історії та культури рідного краю та надаючи допомогу в здобутті додаткових знань про свою «малу батьківщину» (місто, село, місцевість). Так, наприклад, учні працюють над дослідницьким проектом на тему: «Назви вулиць: історія міста». Окремим напрямком діяльності є вивчення елементів традиційно-побутової культури українців, а  також дослідження сімейної генеалогії (див. додатки – сценарії, матеріали у місцевих засобах масової інформації).

   Свій педагогічний досвід пропагую на засіданнях методичного об’єднання вчителів історії та географії Новороздільської ЗШ І-ІІІ ступенів №2, методичних засіданнях вчителів історії міста, психолого-педагогічних читаннях, а також у рамках Декад педагогічної майстерності, засіданнях педагогічної ради, на навчальних семінарах-тренінгах та семінарах-практикумах, тижнях історії, під час проходження курсів підвищення кваліфікації, а віднедавна – і в процесі роботи в якості екзаменатора із зовнішнього незалежного оцінювання з історії (сертифікат № 03893) в регіональному центрі якості освіти (м.Львів); деякі апробовані зразки (низка методичних розробок, див. додатки) також подані до друку у видавництво «Шкільний світ».

   Я переконана, що вміння різнобічно та критично аналізувати історичні події та явища є невід’ємною складовою громадянської культури. Тому окреслені навики намагаюся прищепити своїм учням для того, щоб досвід подій минулого став для них частиною іх школи життя.     

        

    

Бібліографія

1.Баханов К. Інноваційні тенденції в сучасному навчанні історії в  школі //

Українська історична дидактика: Міжнародний діалог: Зб. наук. ст. – К.: Генеза,2000. – С.233-241.

2.Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України (методичний посібник для вчителів).– К.: Генеза,1996. – 208 с.

3.Вербицька Поліна. Слово до вчителя // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. –  2004.– №2.

4.Кендзьор П. Події минулого стають уроками життя // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. –  2006.– №3.

5.Комаров Ю. Методи роботи з візуальними джерелами // Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ «Українські технології»,2004. – С.15-20.

6.Мисан В.Історичний документ як основа навчання історії // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. –  2004.– №1. – С.14-17.

7.Мисан В.Особливості роботи з текстовими джерелами // Доба: Науково-методичний часопис з історичної та громадянської освіти. –  2004.– №2. – С.10-14.

8.Нікітін Ю.О., Нікітіна І.П., Шелехова В.В.Шкільне методичне об’єднання. – Харків: Видавнича група «Основа», 2006. – С.114-121.

9.Осмоловський А. Рольовий підхід до аналізу історичних документів як засіб розвитку учнівської особистості // Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ «Українські технології»,2004. – С.20-23.

10.Страдлінг Р. Викладання європейської історії в ХХ ст. // Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939рр.» / Уклад. І.Костюк, П.Кендзьор. – Львів: НВФ «Українські технології», 2004. – С.25-30.

зому стані у громадських місцях, чіпляються до перехожих, лаються. Які заходи адміністративного впливу можна застосувати до неповнолітніх та дорослих за перелічені правопорушення?

( Штрафи, виправні роботи з відрахуванням 20% заробітної плати, виправні роботи від 1 місяця до 1 року)

Закінчую урок методом «уявний мікрофон».

РОБОТА З БАТЬКАМИ

                                  Міністерство освіти і науки України

Новороздільська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

                                СЦЕНАРІЙ СВЯТА

                                            на тему:

                   «НАЙДОРОЖЧЕ В СВІТІ СЛОВО»

Підготувала

класний керівник 5-Б класу

 Полякова Н.Г.

м. Новий Розділ
2007 рік

 Сценарій свята матері                   

  «Найдорожче в світі слово»

Оформлення класу:

1.Клас прикрашений різнокольоровим серпантином та повітряними кульками

2. На столах вишиті рушники та вази з квітами.

3. Дошка прикрашена учнівськими малюнками та привітаннями.

4. Висловлювання визначних людей про матір та родину.

5. Стіннівка з фотографіями батьків – дитячі, юнацькі, студентські роки; весільні фото батьків.

6. На вхідних дверях – вірші-запрошення.

 Вчитель: Вітаю вас, любі друзі! Найперше, що хотілося б зробити, – це привітати вас із прекрасним святом, яке ми скоро відзначатимемо – Днем Матері. А хто з вас може сказати мені, коли саме ми його святкуватимемо?

Відповіді дітей

Вчитель: Усе вірно. День матері ми відзначаємо щороку у другу неділю травня – запам’ятаймо це. А хто нам може розповісти, як це свято виникло?

Учні Фіковська Оля, Стасишин Тетяна розповідають.

Вчитель: Гадаю, нам всім варто перейняти цей приклад. Переконана, що кожній матусі буде набагато дорожчим не якийсь магазинний сувенір (нехай і дорогий), а той особливий подарунок, який рідна дитина зробить своїми руками.

Базик Ілона: А робили діти власноруч і вишивки, і малюнки, і різноманітні іграшки, різьблення, витинанки, «вирощували» до свята дивовижні квіти. Усе залежало від їх вигадки та фантазії.

Вчитель: А ще діти потай (і не за один день!) писали своїм матусям листи-сповіді, в яких «винилися» (зізнавалися у своїх провинах). І – уявіть собі!– матусі їх прощали за все-все, коли отримували такого листа-послання з рук дитини.

   Тепер, друзі, ви багато знаєте про День Матері. А як ви поведетеся в цей день і як вітатимете своїх любих мам, залежить від вас самих. Я ж пропоную зараз позмагатися, хто знає про маму кращі вірші.

І нехай першими зроблять внесок в це змагання мої помічники. Прошу!

Рикавець Злата і Лупак Тетяна:

     Хто у радості і в горі 

     Завше поруч з нами?

          Це, звичайно, перша ненька –

          Наша рідна мама!

Хто для щирих українців

На землі єдина?

          Це, звичайно, друга ненька –

          Наша Україна!

Хто живе у кожнім серці

Та у кожній хаті?

Це, звичайно, третя ненька –

Наша Божа Мати!

Рідна мамо! Україно! Свята Матір Божа!

Согрішити перед вами з нас ніхто не зможе!

Тож од віку і до віку присягнемо свято

Тобі, мамо, Україні, Тобі, Божа Мати!

Вчитель: Дякую за вірші. Таки справді, гарні у мене помічники! А тепер, друзі, ваша черга.

Читці декламують вірші про маму.

Юзьвяк Оля: Я думаю, що найдорожче слово в світі - це слово «мама», і хочу прочитати про це такий вірш:

     Мама! Найдорожче слово в світі!

     Де б не був ти, що б ти не робив,

     Назавжди вона твій шлях освітить

     Ніжним серцем, відданим тобі.

     В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,

     Не забудь: вона завжди в тобі!

     То ж живи, як мама, щиро й чесно,

      І, як мама, світ оцей люби!

Фіковська Оля: а я прочитаю вірш, з я кого можна дізнатися, де живе літо!

    У павука хатинка - тоненька павутинка.

    У коника веселого - між травами оселя.

    У ластівки швидкої - під нашим підвіконням.

    А тепле й ніжне літо, волошками повите,

    Посріблене дощами, живе в очах у мами.

Вчитель: Молодці! Гарні вірші прочитали. До речі, в одному з них йшлося про найдорожче слово - мама. Гадаю, це цілком справедливо. А погляньте лишень, скільки звертань до мами є в нашій мові: мама, матуся, ненька, матінка... хто наведе ще приклади?

Помічники Рикавець Злата і Лупак Тетяна:

 Ми можемо розказати, як до мами звертаються у народних піснях:

      Мамочко моя, пчілочко,

       Мамочко, моя ластівко

      Словечка моє вірнеє, зозулечко моя лугова!

      Сонечко моє яснеє, ручечки мої пишнії...

Вчитель: Які красиві звертання! Між іншим, у багатьох мовах народів світу, як і в нашій українській мові, це слово починається літерою М, та й звучить схоже до нашого. Послухайте.

Качмар Богдан: От, скажімо, у болгарській та сербській мовах воно звучить так: майка. У румунській та суахілі, одній із африканських мов, – точнісінько, як наше - мама. Греки кажуть «матір». Норвежці – «мор». Шведи й данці – «медер». Іспанці та італійці – «модре». Англійці – «мазер». А німці – «мутер».

Вчитель: Досить, досить! Ми й так уже переконалися, що слово «мама» найдорожче для всіх народів світу! Продовжимо наше змагання на вірші про мам.

Колібоверді Віка: Я згодна, що мама - найдорожче слово в світі. І хочу додати, що саме з мами починається все на світі.

     Можна у світі чимало зробити:

    Перетворити зиму на літо;

    Можна пізнати все таємниче

    Та підкорити далеч космічну;

    Можна характер свій подолати,

    Штурмом вершини науки узяти;

    Можна пройти крізь пустелі та хащі!

    Тільки без мами не можна нізащо:

    Все найдорожче, що є тільки з нами, –

    Все починається з нашої мами!

Вчитель: Це ти дуже гарно сказала. Справді, все, що є в світі доброго, світлого, красивого, чесного, - все починається з наших мам.

Стасишин Таня: Навіть наш настрій.

Вчитель: Щось я тебе, Тетяно, не зовсім зрозуміла. Чи не поясниш нам, що ти маєш на думці?

Стасишин Таня: Охоче! І не тільки поясню, а й вірш прочитаю, аби всі зрозуміли, що треба для гарного настрою.

   Сьогодні все навкруг не так...

   Чомусь задачка непроста,

   Чомусь цукерка несолодка,

   Проміння сонячне холодне,

   І навіть запахуща диня

   Чомусь не пахне зовсім нині...

   У чому річ? Скажу вам прямо,

   Образилась на мене мама...

   Піду пробачення попрошу –

   Хай знову стане все хорошим!

Вчитель: Чули, друзі, який гарний і мудрий рецепт запропонувала нам Таня, аби кожен день у нашому житті був світлим і хорошим? Як тільки хтось з вас ненароком образить матусю, нехай негайно попросить пробачення! Але краще, звичайно, ніколи в житті своїх матусь не ображати, навіть ненароком.

 Помічники Рикавець Злата і Лупак Таня:

— А ми ще знаємо чудову і дуже мудру народну пісню про маму та сина. Ось послухайте:

   Що ж то за дерево,

   що ж то за високе?

   Що ж то за високе

   І на лист широке?

   А під тим деревом

   Стоїть мати з сином.

   Мати з сином стояла.

   Сина правди питала.

   Скажи ж мені, синку,

   Усю щиру правду,

   Що у світі миліше:

   Чи жінка, чи теща,

   Чи матінка рідна?

   Жінка для поради,

   Теща для привіту,

   А над неньку рідненьку

   Нема на всім світі...

Вчитель: Гадаю, ми остаточно й назавжди утвердились у розумінні тієї істини, що вище за маму немає нічого на світі. І коли таке ставлення до матері закріплене навіть у народних піснях, які незнищенні до віку, допоки є народ, доти й ставлення до матерів у нашому народі буде незмінним! Оскільки ми звернулись нашого фольклору, пропоную продовжити цю розмову. Переконана, що всі ви розумієте: краще та мудріше за народ ніхто й ніколи ще не сказав, у тому числі й про матір. От і пригадаймо разом прислів’я та приказки, які склав наш народ про найдорожчу в світі людину!

Прислів’я :

Нема того краму, щоб купити маму.

Матері ні купити, ні заслужити.

Нема в світі цвіту, цвітішого за маківочки, нема роду ріднішого над матіночку.

Материн гнів, як весняний сніг – рясно випадає, та скоро тане.

Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче.

У дитини заболить пальчик, а в матері - серце.

У кого є ненька, у того голівонька гладенька.

Мене мати цілий рік дурила: казала „битиму”, та не била.

Вчитель: Я помітила, що всім вам подобаються конкурси. Чи не так? Тоді пропоную вам ще один – такий, де вам доведеться трохи поміркувати, перш ніж відповідати.

Пропоную закінчувати речення. Переможець, як завжди, визначається «демократично»– рішенням аудиторії.

   Моя мама найкраща у світі, бо вона ...

   Я люблю свою маму, бо вона...

   Коли б я був чарівником, я зробив би для мами ось що: ...

Вчитель: Віднині ви ніколи в житті не забудете про День Матері і неодмінно приготуєте своїм матусям якийсь подарунок-сюрприз. А коли це будуть ще й квіти, які ви виростили самі, то це буде просто чудово. Тільки б не сталося так, як в одного мого знайомого другокласника.

Сценка

Віка: Якось другокласник... Не буду називати його прізвища, а то почує та образиться... Так от, зайшов хлопчик до бабусі - привітати з Днем Матері.

Наталя: Це зрозуміло, адже кожна бабуся - чиясь мама, отже, свято матері - теж її свято. І що ж було далі?

Богдан: Зайшов онук до бабусі та зі словами вітання вручив їй чудовий-пречудовий букет квітів.

Таня: (онук) Оце тобі, бабусю, найкращі квіти. Вітаю!

Оля: (бабуся, сплескуючи в долоні) Як ти вгадав, онучку, мій любчику дорогесенький?! Адже це мої найулюбленіші квіти: я їх щороку висаджую ранньої весни в садочку, і вони цвітуть саме зараз, у травні!

Ігор: (опустивши винувато голову) Вже не цвітуть, бабусю... (колупає носком підлогу, додає винувато) І не ростуть теж...

Вчитель: Здається, я здогадалася: це онучок подарував бабусі квіти, які вона сама виростила у садочку! Що ж, усяке в житті трапляється. Але я переконана, що бабуся пробачить йому - адже він старався! Тому я раджу вам виростити самим бодай однісіньку квітку, аби не вскочити у халепу... А наш час уже збігає... Як швидко!

Віта: Ви забули про наше звернення!

Вчитель: Ой, вибачте, друзі! Справді, ви ж мені казали, що хочете на весь голос звернутися до всіх мам на світі. То поясніть, у чому ж річ?

Оля: Річ у тім, що у нашому сусідньому дитсадку є хлопчик-вереда. От ми й вирішили звернутись до інших мам, аби допомогли якось перемінити його вдачу.

Вчитель: Що ж, звертайтесь, будь-ласка. Може, вони вас почують і прийдуть на допомогу. Адже, хто ще допоможе у будь-якій біді, коли не мама?

Учні:         Ми прохаємо всіх мам:

          Сповістіть, будь ласка, нам,

          Що даєте їсти й пити Вашим славним діточкам?

          Бо знайомий наш хлопчина,

          Вереда і пустограй,

          Може з голоду загинуть,

          Бо не їсть, чого не дай!

                 Ми благаємо всіх мам:

                 Підкажіть, будь ласка, нам,

                 Що читаєте ви вашим власним гарним діточкам?

                 Бо знайомий наш хлопчак,

                 Що йому не прочитай,

                 Вередує: все - не так!

                 Ми вже впали у відчай...

          Ми питаємо всіх мам:

          Розкажіть, будь ласка, нам,

          Що за іграшки чарівні

          Ви купуєте діткам?

          Бо знайомий наш хлопчина,

          Що йому ти не придбай,

          Вередує безупинно:

         «Це не те, щось інше дай!»

                Закликаємо всіх мам:

                напишіть, будь ласка, нам,

                що за диво-колискові ви співаєте діткам:

                бо знайомий наш хлопчак,

                що йому не заспівай,

                все одно ні так, ні сяк!

                Цілу ніч не спить - і край!

          Отже, ми чекаємо

          Відгуків від мам,

          їх усіх благаємо:

          Поможіте нам!

Вчитель: Після ваших закликів і благань будемо сподіватись, що матусі відгукнуться і дружно порадять, що ж робити з вашим підопічним.

А тепер, друзі, час завершувати свято. І закінчувати його я буду з упевненістю, що кожен з вас неодмінно привітає свою маму, бабусю, сестру, усіх-усіх рідних і знайомих жіночої статі, адже кожна дівчина в майбутньому стане матір’ю.

Діти вітають присутніх мам, бабусь квітами.

Діти також приготували мамам сюрпризи:

Юзьвяк О. розповіла легенду «Як мати стала зозулею»,

Багдай О., Лалак Н., Базик І. розказали вірші,

Юзьвяк О. прочитала зворушливий вірш власного авторства.

Міністерство освіти і науки України
Новороздільська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2

Конспект

відкритої виховної години
на тему:

«Яке значення має для людини сім’я»

Розробила

вчитель історії,

класний керівник 5-Б класу

Полякова Н.Г.

2007               р.

1.          У чому цінність сім’ї

  Вчитель

Мабуть, кожен із вас, не замислюючись, дасть відповідь на запитання: «Що таке сім'я?», назвавши своїх найближчих родичів: маму й тата, братів і сестер, дідусів і бабусь. Ці люди оточують нас від народження, виявляючи постійну турботу та увагу. Щоб оцінити роль сім’ї в нашому житті, спробуймо уявити себе героями казкової пригоди - на безлюдному острові в океані. Нелегко велося б кожному з нас! Серед очевидних втрат у такій ситуації були б не тільки вигоди та зручності, пов’язані з батьківською опікою, а й ніжність та родинне тепло, щире спілкування та довіра, дружба й любов. Проте цінність сім’ї для кожного з нас полягає ще й у тому, що саме в сім’ї ми здобуваємо досвід життя у світі.

Вам уже не раз доводилося чути, що спільноту людей називають суспільством. Усе наше життя відбувається в оточенні інших людей - членів суспільства. Щоб жити серед людей, треба багато чого знати й уміти, і ці знання та вміння ми набуваємо в сім’ї. Саме в родинному колі людина пізнає моральні правила, набуває перший досвід їх застосування. Оскільки сім’я об’єднує кілька поколінь, ми маємо змогу навчитися спілкування з однолітками, а також старшими й молодшими від нас. Такому спілкуванню сприяють родинні свята й традиції.

Завдання

За допомогою уявного мікрофона розкажіть про своє улюблене сімейне свято.

Запитання до учнів

Яку роль відіграє сім’я в житті кожної людини?

Як ви зазвичай поводитися вдома?

Чи сприяє ваша поведінка доброму настрою ваших близьких і зміцненню сімейних стосунків?

2.          Чому ми виконуємо сімейні обов’язки

 Вчитель

Думаю, ви погоджуєтеся з тим, що мама, тато, бабуся, дідусь і решта членів наших родин – то наші найвірніші, найнадійніші друзі. Вони завжди-завжди поруч. І якими б втомленими, а іноді навіть хворими не були, вони завжди нагодують, втамують спрагу, вислухають, приголублять, дадуть слушну пораду.

Кожен з вас пригадує: коли ви хворі лежите в ліжку з високою температурою, які уважні й чуйні в ці дні мама й бабуся! Дають вам ліки. Ставлять гірчичники та градусник. І шепочуть-говорять вам такі добрі-лагідні слова, від яких вщухає біль і відходить хвороба.

А якщо у вашому домі свято? Наприклад, Новий рік... Разом з вами батьки прибирають у казкове вбрання квартиру. Бабуся пече пиріг. У ці дні від веселих клопотів і від любові близьких у вашому домі стає так тепло, що навіть Дід Мороз з внучкою Снігуронькою приходять на вогник.

Усе-все, що є в домі, — всі речі, книжки та іграшки, зроблені руками або куплені на гроші, зароблені вашими близькими. Адже ваші мами, тата, бабусі, дідусі все своє життя не втомлюються працювати.

Друзі, погляньте-но уважно на руки ваших дідусів і бабусь. Скільки роботи переробили вони за життя!.. Можливо, вони будували будинки? Чи водили в морі кораблі? Або літаки в небі?.. Чи навчали в школі дітей? Або вирощували

хліб, сади?

Завдання

Делікатно попросіть у своїх бабусь та дідусів, мам та татусів розповісти про свої професії.

Бо часом деякі хлопчики та дівчатка не дуже добре знають своїх батьків, не дуже часто турбуються про них. Тому й не розуміють, що вони наші друзі.

А друзів треба берегти, піклуватися про них, у всьому намагатись їм допомогти.

Тому, будь-ласка, якомога частіше мийте посуд. Не залишайте цю справу для бабусі та мами.

Коли бабуся, дідусь чи мама приходять з вулиці додому, допоможіть їм роздягтися чи принесіть їх домашні капці. А якщо ви вирушили з батьками у гості або на прогулянку в автобусі чи трамваї, не поспішайте сісти самі. Обов’язково посадіть на вільне місце своїх любих старших друзів. Тим більше жінок. Адже вони так рідко відпочивають!

Ніколи не перебивайте розмову дорослих. Не грубіть їм, будь ласка... Намагайтеся бути справжніми господарями у своєму домі. Гарний господар - чистий і охайний. Він знає місце для своїх речей, іграшок, книжок. Він щодня наводить чистоту в домі: підмітає підлогу й витирає порох. Жити в чистій, затишній квартирі приємно і малим, і дорослим.

Не галасуйте, якщо хтось з ваших близьких нездужає або працює. Намагайтеся не сперечатися й не битися з молодшими братами й сестрами.

Запитання до учнів

Оцініть себе: чи всі сімейні обов’язки ви виконуєте сумлінно? Які ще обов’язки ви б могли взяти на себе, щоб полегшити життя своїм близьким?

Вчитель (зачитування тексту «Треба»)

ТРЕБА

Я прийшов додому раніше, ніж завжди. Мама здивувалася:

–       Мабуть, якась планета іншим боком до землі повернулася.

     –   Чого? - здивувався я.

–       Що ти одразу ж після уроків додому з’явився.

–       А-а-а, — сказав я, і подумав: «Чому б мені не стати зразковим? Ось дам собі слово... Вивчу уроки... Одразу ж... Тільки після цього гуляти...»

–       Ти що, знову до школи збираєшся? - спитала мама. - Книжки перебираєш?

         Ні?

Мамі не кажу нічого. Просто складу акуратно. Мама здивовано стенула плечима. І поставила мені їжу. Їм. Надворі сонячно. Горобці ганяють один за одним. Один подібний до Петька. Софіяна...Петько, мабуть, вже на вулиці. 1 Вадим. А може, не починати з уроків?.. Я ж іще не дав собі слово. А ще тільки збирався давати. І ніхто про це не знає. Я можу його ще переглянути. Почати не з уроків. Почати з прибирання у квартирі. Мама ось піде з обіду. Я візьмусь... Поприбираю геть усе. І спальню, і вітальню, і кухню, і туалет... А поки вибіжу надвір. Полегшено зітхнув. Ніби гора з плечей зсунулася... Ганяємо м’яч. Вадим як фуганув - м’яч між гіллям на дереві зачепився. Петько поліз. Відчахнув гіляку. І розірвав штани.

Тут наче з-під землі виросла Петькова мама. Почала лупцювати Петька і примовляти:

–       Це за штани! Це за штани!

Віддалік стояв якийсь дядько. Сказав:

–       А чому ви не скажете: «За дерево! За дерево?» Штани можна завтра купити нові. А дерево двадцять років росте.

Петькова мама і дядько почали сваритися. Ми з Вадимом пішли. Він - додому. Я сів біля будинку на лавочці. І тут згадав, що дав собі слово поприбирати в квартирі. А надворі так гарно. Квіти цвітуть. Бджоли літають. Пташки щебечуть. Зовсім не хочеться заходити у квартиру.

«Може, сьогодні не починати перевиховуватися? Може, переглянути і це слово? Ніхто ж не знає, що я його давав. Я ж сам собі, а не по радіо. Чи в газеті. Правильно! Почну із завтрашнього дня. З ранкової фіззарядки».

Знову ніби скеля з плечей зсунулася. Дивно. Одне слово, а яке воно важке...

Запитання до учнів

1.  Поміркуйте, чому слово «треба» часто виявляється таким обтяжливим?

2. Чи траплялися у вас ситуації, коли, навіть знаючи, як треба вчинити, ви робили інакше?

3. Наведіть приклади, коли ви самі спричинили напруження в родинних стосунках.

4. Чи можна було того разу уникнути сварки? Що для цього потрібно було зробити?

Декілька важливих правил сімейного життя

Не критикуйте своїх близьких.

Частіше дякуйте їм за те, що вони роблять.

Приділяйте їм більше уваги і не забувайте час від часу робити для них щось приємне.

Під час розмови добирайте слова, які не ображають ваших близьких.

Будьте люб’язні й намагайтеся виконувати прохання рідних.

У ситуації конфлікту старайтеся:

     вислухати того, хто говорить;

     зрозуміти іншого, поставивши себе на його місце;

     якщо ви не праві, швидко визнавати це;

     не забувати вибачатись.

Вчитель

1.     У кожній родині є своя коронна страва. Яка страва є окрасою святкового

столу у вас удома?

Учні зачитують рецепти страв. А у класі зроблена виставка рецептів «Кулінарні шедеври наших родин».

2.     Намалюйте в зошиті родинне дерево вашої сім'ї, відобразивши родинні зв’язки у вигляді гілочок.

3.     Як ви розумієте прислів’я: «До свого роду хоч через воду?»

У класі зроблена виставка генеалогічних дерев кількох сімей.

Учениця

Без сім’ї людство обійтися не може. Звичайно, якщо воно не хоче приректи себе на здичавіння. Родинне щастя формується під впливом багатьох чинників. По-перше, злагода є результатом добрих стосунків, вона ґрунтується на любові і пошані.

По-друге, вона забезпечується тактовністю спілкування, чуйністю та  великодушністю всіх членів сім’ї.

Нарешті, родинне щастя забезпечується на посильній участі кожного члена родини у праці, хатній роботі.

А головне, всім треба дуже хотіти й прагнути робити все, щоб у сім’ї панував лад. Бо якщо будуть постійні сварки та непорозуміння, то родина прирікає себе на занепад.

Без сумніву, майбутнє за міцною, здоровою та працелюбною родиною. В її основу має бути покладена найвища гармонія усіх членів родини, благополуччя, доброта, висока духовність, національні традиції та знання.

Робота учнів у групах

Працюючи в малих групах, сформулюйте 10 правил, що визначають, як уникнути конфлікту з рідними. 5 із них повинні мати характер ствердження, а 5 - заперечення. Порівняйте результати своєї роботи з результатами інших груп.

Запитання до учнів

1. Чи погоджуєтеся ви, що наші сімейні обов’язки ґрунтуються на турботі про найрідніших нам людей?

2. Розкажіть один одному про свої родинні обов’язки.

3. Що з хатніх справ ви вже вмієте робити, а чого б хотіли навчитися?

Домашнє завдання

Поспостерігайте за своєю поведінкою в сім’ї протягом одного-двох днів та спробуйте застосувати знання, які здобули на уроці. Підготуйтеся розповісти про свій досвід однокласникам.

Міністерство освіти і науки України

Новороздільська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

ВИХОВНА ГОДИНА

на тему:

    «ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ЗЛОЧИНУ»

Підготувала:

класний керівник 5-Б класу Полякова Н.Г.

м. Новий Розділ
2007 рік

ВИХОВНА ГОДИНА

ТЕМА: Як не стати жертвою злочину

Мета:

формування уявлень про можливі джерела небезпеки;

обговорення і роз’яснення конкретних ситуацій;

навчання учнів орієнтуватися у різних обставинах, уміння давати оцінку своєї поведінки; розвиток творчого мислення;

формування практичних навичок і вмінь;

 виховання позитивного ставлення до власного життя, життя оточуючих та негативного ставлення до правопорушень.

Обладнання: папір, маркери, дошка, завдання для груп.

         

                               ХІД УРОКУ

Повідомляю учням, що зустріч присвячена проблемі злочинності, практичним питанням, що і як треба робити, щоб не стати жертвою злочину. Ставлю питання:

  «Як ви гадаєте, чи є дана тема актуальною? Чому?»

Учні дають відповіді. Підсумовую сказане, наводячи конкретні приклади.

Розповідаю про кримінальну ситуацію у нашому місті.

Знайомлю учнів з пам’яткою «Як уникнути небезпеки»:

1.     Не провокувати.

2.       Не відкриватися незнайомим.

3.       Аналізувати ситуацію.

4.       Бути пильним.

«Як діяти при небезпеці?»:

1.      Нестандартно.

2.      Довіряти своїм інстинктам, реакціям.

3.      Не думати про шкоду, збитки.

4.      Використовувати всі можливі засоби та варіанти.

Знайомлю учнів зі словами В.О.Сухомлинського:

«Порушувати закон - це все одно що рубати гілку, на якій сидимо».

Прошу учнів пояснити, як вони цей вислів розуміють.

Розглядаємо ряд ситуацій, які учні з моєю допомогою коментують. Знайомлю учнів з поняттями: «правопорушення», «адміністративне право», «кримінальне право».

СИТУАЦІЯ 1

Під час перерви учень Ігор штовхнув Петра, і той упав на сходи й пошкодив хребет. Батьки Петра подали позов до суду. Яке рішення має ухвалити суд? (Зобов’язати батьків Ігоря відшкодувати витрати на лікування Петра)

СИТУАЦІЯ 2

Часто учні скоюють дрібне хуліганство: вчиняють бійки, розпивають спиртні напої, з’являються у нетверезому стані у громадських місцях, чіпляються до перехожих, лаються. Які заходи адміністративного впливу можна застосувати до неповнолітніх та дорослих за перелічені правопорушення?

( Штрафи, виправні роботи з відрахуванням 20% заробітної плати, виправні роботи від 1 місяця до 1 року)

Закінчую урок методом «уявний мікрофон».