КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Система уроків

з історії України

для 7-го класу

на тему:

«Галицько-Волинська держава»

УРОК 1.  Волинське і Галицьке князівства у ІІ пол. ХІІ століття.  Ярослав Осмомисл

  

Мета:

    * поглибити і розширити знання учнів про землі Галицького та    Волинського князівства у ІІ пол. ХІІ ст.;

   * ознайомити з діяльністю князів Ярослава Осмомисла та Романа Мстиславовича;

   *   розвивати в учнів вміння працювати з текстом;

   *  виховувати почуття патріотизму, поваги до видатних діячів минулого нашої країни.

Обладнання:

     Візуальні та текстові джерела

* Карта «Образование русского централизованного многонационального государства»;

    * плакат 12 із серії плакатів з історії України,

    * мал.35 посібника Ладиченко,

    * оповідання «Князь Роман Мстиславович» з книги А. Лотоцького «Княжа слава» (Львів,1991 р.).

Ключові поняття:

·        політична роздробленість;

·        усобиці;

·        родовите боярство.

Очікувані результати:

   Після цього уроку учні зможуть:

·        пояснити зміст понять «політична роздробленість», «усобиці»,

           «родовите боярство»;

·        визначати хронологічні рамки правління Ярослава Осмомисла та Романа Мстиславовича;

·        називати дату політичного відокремлення Галицької і Волинської земель від Києва;

·        показувати на карті територію Галицько-Волинської держави, її найбільші адміністративні центри;

·        удосконалити навички роботи з текстовими та візуальними джерелами.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

План

І.  Волинське і Галицьке князівства у ІІ  пол. ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

II. Об'єднання Галицького і Волинського князівства в одну державу.

III. Поширення влади на Київ та інші українські землі. Боротьба з боярами.

IV. Взаємовідносини з Польщею.

І. Запитую:

1. Які племена східних слов'ян проживали на території галицьких і волинських земель?

2. Які державні утворення на цих землях вам відомі?

3.  Які київські князі і з якими державами воювали на "Червенські гради"?

  Доповнюю відповіді учнів і повідомляю про утвердження на волинських землях династії Мономаховичів, а на галицьких – Ростиславичів, коротко характеризую найбільш відомих представників цих династій. Більш детально зупиняюся на діяльності галицького князя Ярослава Осмомисла.

  Робота з писемним джерелом – «Слово о полку Ігоревім» для складання історичного портрету князя Ярослава. Учні порівнюють власні судження із характеристикою, даною автором документа

  

  Далі пояснюю, що вже в ті часи князівство було сильним, могутнім і впливовим на міжнародній арені, підкреслюю роль Галицької землі у міжнародних торгових відносинах.

ІІ. Робота з візуальним джерелом – пропоную розглянути мал.35 посібника і спробувати дати характеристику князю Роману Мстиславичу.

Робота з текстом – учні читають п.2 уроку 21 або п.4 посібника Коляди і виписують у зошит у вигляді пунктів плану заходи князя по зміцненню держави.

Запитую:

1. Що таке феодальні усобиці?

2. Між ким вони велися?

3. Чому бояри не хотіли коритися князівській владі?

 Пояснюю учням особливість політичного життя Галицького князівства великий вплив на управління князівством свавільних, багатих, могутніх бояр.

Запитую: «До яких наслідків могла призвести така політика бояр?»

Розповідаю про нещадну боротьбу князя Романа проти боярської опозиції.

Ш-ІV. Розповідаю про зовнішню політичну діяльність Романа Мстиславича. На карті або картосхемі показую розширення території Галицько-Волинської держави, підкреслюючи, що за винятком Чернігівського і Сіверського князівств, усі українські землі були об'єднанні в єдину державу. Це дає підстави історикам стверджувати, що Галицько-Волинська держава була правонаступницею Київської держави.

  Робота з текстовими джерелами – пропоную прочитати п.3 уроку 21 посібника Ладиченко або п. 5-8 теми 24 посібника Коляди і навести факти, що підтвердять значне зростання міжнародного авторитету держави і роль у цьому Романа Мстиславича.

  Коротко характеризую взаємини Галицько-Волинської держави з Польщею, ознайомлюю учнів з версіями загибелі князя.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

  

   Для закріплення вивченого матеріалу пропоную учням виконати завдання 15-19 уроку 20 і 17 уроку 21 посібника Ладиченко або завдання 1-4 (с.107) посібника Коляди. Також пропоную учням відповісти на питання 1-7 про князя Романа Мстиславича (посібник Коляди "Дидактичні матеріали з історії України" (с.79-80)

Домашнє завдання. Урок 20 (п.2-3); урок 21 посібника Ладиченко або тема 24 посібника Коляди.

Урок 2. Данило Романович Галицький

Мета:

* висвітлити життя і діяльність видатного політичного діяча, полководця, дипломата і князя, а з 1253 року – короля Данила Романовича Галицького, який у тяжкій боротьбі з боярською опозиції численними зовнішніми ворогами зумів утвердити свою владу в Галицькій державі. Підкреслити, що князь Данило досягнув цього завдяки своїм особистим якостям і спиранню на народні маси;

* створити в уявленні учнів образ цього непересічного керівника держави;

* працювати на уроці з поняттям «феодальні усобиці», «держава»;

* виробляти в учнів вміння працювати з історичними картами, картосхемами;

* складати хронологічні і текстові таблиці;

* сприяти вихованню поваги до діячів минулого.

Обладнання:

Візуальні джерела:  

    * Карти;

    * мал.36 посібника Ладиченко;

Текстові джерела:

    * оповідання «Данило знову Галицький князь» з книги А. Лотоцького «Княжа слава»

Ключові поняття:

·        феодальні усобиці;

·        держава;

·        коронація.

Очікувані результати:

   Після цього уроку учні зможуть:

·        пояснювати зміст понять: «феодальні усобиці», «держава», «коронація»;

·        називати місце та рік коронації Данила Галицького;

·        укласти історичний портрет князя Данила;

·        удосконалювати навички роботи з джерелами.

Хід уроку

І. Актуалізація попередніх знань

1.   Розкажіть про історію утворення Волинського князівства.

2. Чому саме волинському, а не галицькому князеві вдалося об'єднати князівства в одну державу ?

3.   Розкажіть, якими методами князь Роман зміцнив свою владу.

4.   Охарактеризуйте внутрішню політику князя.

5.   Чим пояснити те, що Галицько-Волинська держава досягла такого високого рівня авторитету на міжнародній арені?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

І.   Боротьба за Галицьку землю після смерті Романа Мстиславича.

ІІ.   Початок князювання Данила Романовича в Галичі.

ІІІ.   Монголо-татарська навала і відбудова князівства. Війни з Угорщиною.

ІV. Міжнародна політика Галицько-Волинського князівства. Коронація Данила Галицького.

V.  Галицько-Волинське князівство за наступників князя.

ІV.   Занепад Галицько-Волинської держави.

Запитую:

1.   Що таке феодальні усобиці?

2.   Хто був їх ініціатором і чому?

3.   Усобиці були більш поширені у Волинських чи Галицьких землях? Чим це пояснити? Кому були вигідні ці усобиці і хто користувався ними?

  Робота з текстом посібника – пропоную прочитати п.1 уроку 22 посібника Ладиченко і назвати усно чи виписати в зошити причини і прояви боярської непокори.

Закріплюю вивчений матеріал:

1.  У якому році князями Галицько-Волинської держави стали малолітні сини Романа?

2.   Доведіть, що галицько-волинські бояри мали сильні позиції.

3.   Яких заходів вживали бояри, щоб зберегти свої позиції?

4.   Що означає поняття «іноземна воєнна окупація»?

5. Хто визволив галицькі землі від угорців?

2. Пропоную відповісти на питання:

1.   Що ви вже знаєте про Данила Романовича?

2.   У яких умовах почалося його князювання?

3.   Які риси характеру він проявив у боротьбі за повернення батьківського престолу?

4.   Чому він спочатку став князем Волинського князівства, а не Галицького?

   

  Даю завдання накреслити в зошиті схему і за розповіддю про діяльність Данила Романовича заповнити її:

 

 Князь Данило – видатний полководець

    *    Оволодів Києвом

    * …………

    *………… …..
    *………….

  Робота з текстовими джерелами

Для ілюстрації використовую уривки з роману А.Хижняка «Данило Галицький» (с.430-437) та оповідання «Данило знову Галицький король» А.Лотоцького.

3. Запитую: 

    а) Коли Данило Романович вперше зіткнувся з монголо-татарським військом?

   б) Які висновки щодо цього ворога зробив князь?

Розповідаю про будівництво укріплених міст-замків Данилов, Кременець, Угровеськ, завдяки якому галицько-волинські землі зазнали менше спустошень.

Робота з текстовим джерелом – уривком із роману А.Хижняка «Данило Галицький» (с.400-401,411-412) про будівництво нової столиці-укріплення – Холма або уривок з «Літопису руського» (с.418-420). Коротко характеризую внутрішню політику князя, підкреслюю, що він спирався на підтримку селян і міщан.

Роблю висновок, що діяльність в інтересах народу і єдність з народом – ось головна запорука успіху будь-якого керівника держави.

ІІІ. Продовжую розповідь про наступні кроки Данила Галицького в міжнародній політиці, зокрема про розгром у 1245 році під м. Ярославом об'єднаних польсько-угорських військ.

Робота із текстовим джерелом – для ілюстрації битви використовую уривок з роману А.Хижняка «Данило Галицький» (с.491-496).

Складною була боротьба князя проти монголо-татар. Він прагнув створити антимонгольську коаліцію європейських держав, навіть погодився заради цього передати свої землі під церковну юрисдикцію Риму і прийняв від папи у 1263 р. королівську корону. Але допомоги не було, і князю довелося боротися з ординцями самому.

* Коротко розповідаю про перебіг боротьби з монголо-татарами. Характеризую короля Данила як здібного державного діяча і розповідаю про його реформаторську діяльність.

Коротко ознайомлюю учнів із системою успадкування влади після смерті Данила Галицького. Князь Лев Данилович не лише зберіг батькові володіння, але і значно розширів їх. Приєднавши Любленську землю у Польщі і частину Закарпаття.

Робота з текстовим джерелом Зачитую з книги А. Лотоцького «Княжа слава» с. 209 зі словами князя, які характеризують його внутрішньополітичну діяльність: «Найважливіше, щоб хлібороб міг спокійно і безпечно орати поле, а в містах розвивався промисел і торгівля. Так і робив... «

Ставлю учням завдання:

 Наведіть докази цілеспрямованої діяльності князя Лева по втіленню його завдання як усередині своєї держави, так і в міжнародних відносинах.  Згодом коротко характеризую діяльність князя Юрія І Львовича, Андрія, Лева II, Юрія II (Болеслава).

 4. Називаю причини занепаду Галицько-Волинської держави і пропоную дати  відповідь на питання: «До яких наслідків це могло призвести?» Повідомляю, що сусідні держави скористалися цим занепадом і розділили Галицько-Волинські землі між собою.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

  Варіант І

 Проводжу у класі гру «історична зарядка», яку пропонують автори посібника Ладиченко. Клас ділиться на команди. Команда вирішує, хто з учнів буде давати відповідь. За правильну відповідь команда отримує один бал, а учень, який відповідав, отримує заздалегідь виготовлений кружечок відповідного кольору: правильна відповідь – синій, неповна – жовта, неправильна – червоний. Виграє та команда, яка отримує найбільше балів. Учень одержують оцінку відповідно до отриманих кружечків.

 

Варіант ІІ

Пропоную відповісти на запитання 5-15 теми 24 і питання 1-11 теми 25 посібника Коляди.

V.  Підсумки уроку. Домашнє завдання:

* Опрацювати уроки і завдання до них з посібника Ладиченко або теми 24-         25 посібника Коляди. 

* Скласти поширений план розповіді до оповідання «Галицько-Волинські землі за останніх князів».

* Скласти таблицю «Основні періоди історії Галицько-Волинської держави»:

Який князь правив	Основні події	Результати подій

Урок 3.  Культура Галицько-Волинської держави

Мета:

* продовжувати роботу над з’ясуванням суті поняття «культура»; наголосити на тому, що Галицько-Волинська держава була спадкоємницею Київської держави (у тому числі і в сфері культури);

* ознайомити учнів з досягненнями матеріальної і духовної культури Галицько-Волинської держави, відзначаючи видатну роль у розвитку культури князів Данило Романовича та  Володимира Васильовича;

*  сприяти естетичному вихованню;

* виховувати почуття гордості до досягнення наших предків в галузі культури.

Обладнання:

 Текстові джерела:

* Фрагменти з «Літопису руського» (с. 118-120, 447-448) про турботу князів     Данила Романовича і Володимира Васильовича про розвиток культури у Галицько-Волинській державі;

* уривок з роману А. Хижняка «Данило Галицький» (с. 411-412);

візуальні джерела

* мал.39 посібника Ладиченко та інші матеріали. 

Ключові поняття:

·        культура;

·        літопис;

·        мозаїка;

·        фреска;

·        ікона.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

·        пояснювати поняття: «культура», «літопис», «мозаїка», «фреска»,  «ікона»;

·        називати визначні пам’ятки культури;

·        визначати особливості культури Галицько-Волинської держави (порівняно з іншими землями;

·        удосконалювати навички роботи з джерелами.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Варіант І

1. Коротко охарактеризуйте діяльність князів які правили після Данило Галицького.

2.   Охарактеризуйте причини занепаду Галицько-Волинської держави.

3.   В чому полягало історичне значення цієї держави? (один з учнів записує на дошці у вигляді плану). Можна провести перевірку складання таблиці «Основні періоди історії Галицько-Волинської держави».

Варіант ІІ

  Замість опитування можна провести історичний диктант за питаннями теми 25.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів,

повідомлення теми, мети та завдань уроку

                    ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

І. Усна народна творчість. Освіта, письменність.

II. Літописання. Галицько-Волинській літопис.

III. Архітектура і містобудування. Живопис. Художні ремесла.

IV. Побут

Ставлю питання:

1.   Що таке культура?

2.   Що ми відносимо до матеріальної культури?

3.   Що ми відносимо до духовної культури?

4.   Як розуміти положення що творцем культури є народ?

5.   Назвіть історичні передумови розвитку культури в Галицько-Волинський державі?

I . Ставлю проблемне завдання:

   Після вивчення нового матеріалу постарайтесь визначити, в чому полягала своєрідність і неповторність культури Галицько-Волинського князівства.

Робота з писемними джерелами:

   Даю завдання прочитати і переказати п. 1 уроку 25 посібника Ладиченко чи пп. 1-2 теми 26 посібника Коляди.

Пропоную учням задачу:

«Археологи під час розкопок знайшли у Звенигороді та Бересті берестяні грамоти, а у Перемишлі, Галичині, Звенигороді – бронзові писала для писання на воскових табличках. Які висновки могли зробити вчені?

Запитую:

1. Чим прославився в історії князь Володимир Васильович?

Робота з текстовими джерелами: Знайдіть у тексті підтвердження слів, що це "книжник і філософ, рівного якому не було у всій землі і після нього не буде".

2.   Що таке літописання? Хто ним займався?

3.   Які літописи вам відомі?

4.  Яке значення для нас мають літописи?

Робота з писемним джерелом: Галицько-Волинським літописом.

Після ознайомлення учнів із документом пропоную відповісти на наступні запитання:

1. Які особливості вирізняють Галицько-Волинське літописання з поміж інших?

2. Навколо якої історичної особи розгортаються розповідь у першій частині літопису?

3. Чому, на вашу думку, цей літопис вважається неоціненим історичним джерелом?               

ІІІ. Робота з візуальними джерелами: світлинами та малюнками із зображенням палаців, храмів та будинків. після цього учні відповідають на питання:

1.   З яких будівельних матеріалів у часів Київської держави споруджували храми, палаци, будинки?

2.   Який вигляд мали тогочасні міста?

3.   Які пам'ятки архітектури в Х-ХІ ст. були споруджені у Галичині та інших містах Галицько-Волинської держави?

4.   Що були у них спільного зі спорудами інших земель Київської держави?

Розповідаю про особливості архітектури Галицько-Волинського князівства, характеризую основні споруди, вказую на зв'язок іконописних шкіл Галицько-Волинського і Київського князівства. Пояснюю, чому  ікону Богоматері-Одигітрії і Ченстоховську ікону Божої матері називали шедевром іконопису ХІІІ-ХІVст.

 Запитую:

1. Які найвидатнішим пам'ятки архітектури Галицько-Волинського князівства вам відомі?

2.   Які їх особливості?

3.   Які свідчення високого розвитку іконопису можете назвати?

ІV.Розповідаю про побут населення Галицько-Волинського князівства.

Робота з текстовим документом – для ілюстрації розповіді використовую уривок з роману А. Хижняка «Данило Галицький» (ст. 22 - 24, 26,51)

ІV. Підсумки уроку

  Оскільки закріплення проводиться по ходу вивчення матеріалу, то окремо воно не проводиться.

Домашнє завдання. Урок 25, завдання 1-16 до посібника Ладиченко або тема 26 посібника Коляда. Пропоную учням здійснити уявну подорож древнім Галичем і написати коротку розповідь про побачене.

Конспект уроку

 з всесвітньої історії

на тему:

«СРСР. Нові та відновлені

незалежні держави»

Урок

на тему:

«СРСР У 1945-1953рр»

Всесвітня історія

11 КЛАС

Тема: СРСР. Нові та відновлені незалежні держави

Урок : СРСР у 1945 – 1953 рр.

Повоєнна розруха в країні. Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя. Розвиток літератури і мистецтва. Становище художньої інтелі­генції. Боротьба влади з «космополітизмом». Смерть Й. Сталіна і бороть­ба за владу всередині верхівки компартії.

Після використання цих матеріалів у процесі вивчення зазначеної теми учні зможуть:

-    Пояснювати поняття «ждановщині», «космополітизм».

-    Розповідати про стан з правами людини в СРСР на конкретному історич­ному прикладі, пояснювати вплив ідеології на правосвідомість і толерант­ність влади та суспільства.

-    Удосконалити навички аналізу історичних документів.

1. [10-15 хв.]

З'ясовую, чи знайомі учні з творчістю М. Зощенка та А. Ахматової¹. Нагадую поняття «лібералізм», «залізна завіса», «холодна війна». Роздаю учням тексти джерел. Прошу у парах здійснити «контент-аналіз» документів 2, 3 (виділити клю­чові слова в текстах, емоційно забарвлені та оціночні судження). Після цієї роботи даю завдання заповнити таблицю (можна колективно або один з учнів пра­цює на дошці):

Факти, наведені в джерелі	Погляди, оцінка

Обговорюємо:

*  Як співвідносяться звинувачення, висловлені в офіційних документах, з реальними фактами?

*  Порушенням яких прав людини супроводжувалася суспільна / владно-партійна дискусія навколо творчості М. Зощенка, А. Ахматової?

*  Що спільного та відмінного у «ждановщині» як суспільному явищі з проце­сами 20-30-х років?

2.  На домашнє завдання пропоную учням написати «промову адвоката» відомих радянських письменників на уявному суді.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

 Погляд дослідника

Співробітництво із західними країнами, що ледь окреслилося в роки війни, "зорювало можливість для розширення культурних контактів з ними. А це неминуче :иводило до проникнення у радянську дійсність елементів лібералізму, що в самій воїй основі був протилежним панівній комуністичній ідеології. „Залізна завіса" ^явилася продертою. В умовах „холодної війни", що розпочалася, це не могло є турбувати Сталіна. В 1946 році розгорнулася боротьба проти „західного впливу" .низькопоклонства перед Заходом".

А. А. Данилов, Л. Г. Косулина. История государства и народов России. XX век:

Учебник. 9 класс. - М., 2001. – С. 306.

2. Свідчення учасника подій

З промови члена Політбюро і секретаря ЦК ВКП(б) А. А. Жданова,

що відповідав за ідеологію

Слід враховувати, що чужі/сторонні буржуазні впливи з-за кордону будуть перегукуватися з пережитками капіталізму у свідомості деяких представників радянської інтелігенції, що проявляються в несерйозних та диких прагненнях проміняти скарбницю радянської...культури на жалюгідне лахміття сучасного буржуазного мистецтва.

А. А. Данилов, Л. Г. Косулина. История государства и народов России. XX век:

Учебник. 9 класс. - М., 2001.- С. 306.

3. Офіційний документ

З ухвали ЦК ВКП(б) від 14 серпня про журнали «Звезла» і «Ленінград» (документ майже дослівно повторював тези промови Жданова в м. Ленінграді)

У журналі «Звезда» останнім часом...з'явилося багато безідейних, ідеологічно шкідливих творів. Грубою помилкою «Звезди» є надання літературної трибуни письменникові Зощенку, твори якого чужі радянській літературі. Редакції «Звезди» відомо, що Зощенко давно спеціалізувався на писанні порожніх, беззмістовних і вульгарних речей, на проповіді гнилої безідейності, вульгарності і аполітичності, розрахованих на те,  щоб дезорієнтувати нашу молодь і отруїти її свідомість.  Останнє

з опублікованих оповідань Зощенка «Пригоди мавпи»...являє собою вульгарний пасквіль на радянський побут і радянських людей. Зощенко зображає радянський побут і радянські порядки в потворно-карикатурній формі, наклепницьки представляючи  радянських людей примітивними, малокультурними, дурними, з обивательськими смаками і вдачею. Злісно-хуліганське зображення Зощенком нашої дійсності супроводжується антирадянськими випадами...

Журнал «Звезла» всіляко популяризує також твори письменниці Ахматової літературна і суспільно-політична фізіономія якої давно відома радянській громадськості. Ахматова є типовою представницею чужої нашому народові безідейної поезії. Її вірші, пройняті духом песимізму і занепаду, виражаючи смаки старої салонової поезії, застиглої на позиціях буржуазно-аристократичної естетичності і декадетства – «мистецтва для мистецтва», що не бажає йти в ногу зі своїм народом, завдають шкоди справі виховання нашої молоді і не можуть бути терпимими у радянській літературі...Редакція журналу «Ленінград» допустила великі помилки, опублікувавши низку творів, пройнятих духом підлабузництва до всього іноземного. Керівні працівники журналів...забули те положення ленінізму, що наші журнали...не можуть бути аполітичними...Радянський лад не може терпіти виховання молоді у дусі байдужості до радянської політики, у дусі паплюження і безідейності.

Т. В. Коваль. Конспекту уроков для учителя истории. 9 класс / История России. XX вен

Методическое пособие. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС. - 2001. – С. 34.

Конспект

відкритого уроку

 з історії України

на тему:

«Передумови національно-визвольної війни

українського народу 1648-1657рр.

під проводом Богдана Хмельницького»

Тема. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького

Мета:

·        розкрити соціально-економічне та політичне становище України напередодні національно-визвольної війни;

·        підвести учнів до усвідомлення того, що визвольна війна Українського народу проти шляхетської Польщі була і антифеодальною і національно-визвольною, що селянство відіграло у війні роль головної сили;

·        підвести учнів до розуміння історичної заслуги Б.Хмельницького, яка полягає в тому, що він, будучи вихідцем з панівного класу, зумів піднятися до усвідомлення загальнодержавних інтересів.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання:

·        оглядова мапа із історії української державності,

·        таблиця з історії України "Визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького";

·        портрет Б. Хмельницького;

·        художньо-оформлені вислови, які характеризують Б. Хмельницького.

Ключові поняття:

·        національно-визвольна війна

·        державний суверенітет

   

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

·        пояснити поняття «національно-визвольна війна», державний суверенітет;

·        назвати основні передумови і причини війни;

·        визначити характер, завдання та рушійні сили війни;

·        назвати роки життя Б. Хмельницького ;

·        показати на карті місця битв під Жовтими Водами та Корсунем;

·        укласти життєпис («історичний портрет») Б. Хмельницького;

·        удосконалити навики роботи з джерелами .

   

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів,   повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ.  Вивчення нового матеріалу.

План

1) Соціально-економічне та політичне становище України напередодні                     національно-визвольної війни.

2)  Причини, характер, рушійні сили визвольної війни. Повстання на Січі.

3)  Обрання гетьманом України Б.Хмельницького. Початок дипломатичної   діяльності гетьмана.

4)  Народні рухи у Придніпров'ї.

5) Початок збройної боротьби з Річчю   Посполитою. Битва під Жовтими водами.

 І. Провожу актуалізацію питання. Звертаю увагу учнів на дослідження цієї теми в козацько-старшинських літописах та в монографії Н.І. Костомарова. Коротко характеризую соціальне-економічне та політичне становище України напередодні війни.

  Визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. стала переломним моментом в історії України, мала неабиякий вплив на країни не тільки Східної; але й Західної Європи. Тому ця тема завжди привертала увагу дослідників.

  Перші спроби осмислити події Визвольної війни 1648-1657 рр. було зроблено у козацько-старшинських літописах другої половини 17-18 ст. Перше монографічне дослідження про Визвольну війну, і зокрема про Богдана Хмельницького, у 1857 р. Написав український історик, етнограф і письменник М.І.Костомаров.

  З другої половини 16 ст. більша частина українських земель була загарбана Польщею і зазнавала жорстокого феодально-кріпосницького гноблення, національно-релігійних переслідувань і приниження.

   Соціальні і національні суперечності на Україні загострилися напередодні Визвольної війни. Це був час безперервних селянсько-козацьких виступів, викликаних жорстоким польсько-шляхетським терористичним режимом (Жмайло, Трясило, Павлюк, Гуня, Острянин). Після придушення козацько-селянських повстань польський уряд перейшов у рішучий наступ. Його війська та каральні загони великих польських і українських магнатів жорстоко розправлялися з непокірними селянами. Вони громили села, а учасників повстань катували. Закріпачені селяни змушені були ще більше працювати на панщині і відбувати різні повинності.

  Річ Посполита в першій половині 18 ст. була єдиною європейською державою, в якій не відбулося ніяких змін в соціально-економічних відносинах і в політичному ладі, зберігалися недоторкані феодальні відносини. Провідне становище в економіці та політичному житті належало великим землевласникам, магнатам. Всі групи населення повністю залежали від них. Середня шляхта мала зберігати своє становище тільки під протекторатом когось із них; дрібна шляхта взагалі потрапляла у пряму залежність до магнатів, вступаючи у їхні війська, або стаючи двірськими слугами чи службовцями. Магнати перешкоджали розвиткові економіки міст. Навіть великі "вільні" міста повинні були рахуватися з волею панів.

 Ставлю учням запитання:

 Які групи населення жили в місті?

  Селянство не мало жодних прав і жило практично на становищі рабів. Єзуїт Скарга, фанатичний ворог православ'я, казав, що на всій земній кулі не знайдеться держави, де б так поводились із землеробами, як у Польщі : "Власник або королівський староста не тільки , відбирає у бідного холопа все, що той заробляє, але й вбиває його самого, як захоче і коли захоче, і ніхто йому не скаже за це слово." Ніхто не бажає жити з праці, а кожен силкується захопити чуже. Заробітки убогих підданців, зідрані іноді з їхніми сльозами, а іноді зі шкірою, споживають владики, як гарпії."

Основне місце займала панщина У 1640-ві роки вона досягла вже 5-6 днів на тиждень. Поряд з хліборобськими роботами на селянах лежали також й інші обов'язки: вартувати при панському дворі або стерегти ліс, стави, лагодити дороги, будувати гаті при ставах, ремонтувати будинки, будувати загорожу, пасти худобу, ходити на лови з паном, ловити рибу в ставах, бути на посилках у віддаленій місцевості.

Селяни сплачували різни данини – натурою або грівши. Грошова плата вживалась рідше. Зачитується джерело "Галерея портретів" с.129 М.І.Костомаров.

   Жорстока експлуатація населення приносила магнатам великі прибутки. Про це свідчать дані про вивіз різних продуктів. Так, починаючи з 30-х років 17 ст. з Наддніпрянщини все в більшій кількості почали вивозити хліб на західноєвропейські ринки.  Водночас пани у великій кількості відправляли на західноукраїнські ярмарки волів, найбільше до Ярослава і Лукова.

Джерела повідомляють "що будь-який азіатський деспот не замучить за все життя стільки людей, скільки їх замучать за один день у вільній Речі Посполитій"(Старовольський).

   Магнати намагалися економічно ослабити і підкорити козацтво. Королівські урядовці, магнати і шляхта накладали непосильну данину за кожну ділянку землі, голову худоби_; пасіку. Польські феодали самочинно захоплювали козачі хутори, землі, сіножаті, ставки, млини. Козацькі старшини напередодні Визвольної війни скаржились, що урядники накладають на козацьких вдів податки, як на міщан: вимагають собі частину від степових ловів і рибальства. І урядники, і полковники без причин б'ють та ув'язнюють козаків. "...Гірші роблять нам шкоди і кривди, як своїм невільникам". (І.Крип'якевич. Богдан Хмельницький)

  Польське панство з презирством ставилося до підкореного народу, глумилося з української мови і культури. Це негідне ставлення шляхти до українських трудящих посилювалось католицьким духовенством, яке прищепило шляхетській культурі елементи релігійної нетерпимості і ненависті до іновірців, насамперед до православних. Особливу активність проявляв орден Єзуїтів, мета якого була – відірвати населення від православної церкви та приєднати до католицизму. Відбувається наступ католицизму та уніатства на права і свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, впровадження обов'язкового податку для населення на утримання католицької та уніатської церков.

  Релігійне гноблення тісно перепліталось з національним: обмеження українців у правах при зайнятті урядових посад та в органах самоврядування міст, оголошення другорядності та неповноцінності українців.

Польським магнатам здавалося, що вони остаточно підкорили волелюбний український народ і встановили спокій. Вони навіть називали десятиріччя з 1637- по 1647 рр. "десятиріччям золотого спокою." Проте це було лише зовнішнє благополуччя. А насправді йшло поступове накопичення всіма пригнобленими станами сил перед вирішальною сутичкою з міцною державною машиною Речі Посполитої. На зміну великим збройним повстанням прийшли не менш результативні форми протесту: масові втечі, відмови виконувати повинності, потрави посівів тощо.

ІІ. Робота з текстовими джерелами: «Галерея портретів Костомарова, с. 129.

    Поділяю учнів класу на групи.

Ставлю группам наступні завдання.

1 група – з’ясування причин війни;

2 група – визначення характеру війни;

3 група – назвіть рушійні сили війни.

    Після презентації роботи груп ставлю питання до учнів:

         Які ви знаєте форми протесту проти феодальної експремації?

Учні називають:

  повстання, війна фізичне винищення панів, підпал садиб, потрави посівів, знищення худоби, реманенту.

 

 Зрештою, в українського народу урвався терпець і навесні 1648 року розпочалася визвольна війна.

До класу ставлю питання: назвіть причини визвольної війни.

Учні повинні назвати:

а) релігійний гніт;

б) національний гніт;

в) соціальне гноблення.

  Українське селянство – найчисельніший клас феодального суспільства - винесло на своїх плечах основний тягар визвольної війни, воно було її вирішальною силою. Запорізькі козаки, що злилися із селянами в єдину народну армію, стали її найкраще озброєною і організованою частиною, «...бо ані селяни без козацької назви і проводу, ані козаки без селянської сили встояти не можуть» писав І. Крип'якевич у своїй праці «Богдан Хмельницький». Польський офіцер Мєлецький зазначав, що «козаків так важко направити проти їх народу, як вовком орати».

  Проте після роботи з джерелом «Богдан Хмельницький» (І. Крип’якевича)  учні повинні зарахувати до рушійних сил війни міщанство, а також частину українського духовенства, дрібну і середню православну українську шляхту.

  Перед учнями ставиться питання:

Діяльність якої історичної постаті (просвітника) сприяла визріванню ідей національно-визвольної боротьби проти шляхетсько-католицького гніту і значною мірою підготувала успіх діяльності Богдана Хмельницького?

Учні називають

діяльність просвітника Петра Могили.

  Але треба пам’ятати, що керівна роль у війні належала неполонізованій козацькій старшині. Спільною головною метою, що всіх об'єднала у боротьбі, була ліквідація польсько-шляхетського панування в Україні, здобуття для рідної батьківщини волі.

  Загони повсталих селян на початку визвольної війни були слабо озброєні. Повстанці виступали з косами, сокирами, ціпами, киями. (Учням показується таблиця з історії Визвольної війни). Проявляючи зразки мужності і героїзму, вони сковували військові сили польських і українських феодалів, не давали їм можливості влитися в польсько-шляхетську армію, а самі з допомогою козаків швидко озброювались здебільшого за рахунок відбитої у ворога зброї.

  Виступаючи проти феодального гніту, селяни розправлялися зі своїми панами або проганяли їх з української землі, руйнували замки й маєтки, ділили панське майно.

Запитую в учнів: який характер носила війна?

Учні мають дати відповідь, що війна під проводом Б.Хмельницького мала національно-визвольний, антифеодальний характер.

Даю визначення поняття:

національно-визвольна війна – це боротьба народу за визволення від іноземного панування, ліквідація національного і колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

 Учні записують цього у робочі зошити і в зошити з друкованою основою.

Піднесення визвольного руху було значним, але, щоб успішно боротися із сильним ворогом – польськими феодалами, які мали у своєму розпорядженні велику і добре озброєну армію, цього було недостатньо. Б Хмельницький розумів, що для боротьби з польськими військами потрібна була сильна народна армія.

  Читаю художньо оформлені висловлювання про Б.Хмельницького.  Заслуховується  коротке  повідомлення  про  Хмельницького,  яке  підготували учні (Переслідування Богдана Хмельницького).

   У кінці 1647 року Хмельницький втік у пониззя Дніпра. Тут, на острові Томаківці, збиралися перші повстанські і військові сили українського народу. Повстанці розбили польський гарнізон у Січі. До повстанців приєдналися спочатку нереєстрові, а згодом, перебивши шляхетських комісарів, і реєстрові козаки. Після звільнення Запорозької Січі, Хмельницького у січні 1648 року обрали гетьманом, і він почав налагоджувати зв'язки з населенням всієї України. У своїх листах, які називались універсалами, Б.Хмельницький закликав народ до повстання.

  Зачитую слова Б.Хмельницького "..щодо мене, - то не буду жалувати ні життя, ні сили, готовий на всякі небезпечності, усе віддам... для загальної свободи".

 

 Для докладної характеристики керівника народної війни учням пропонується проаналізувати розданий їм картках уривок з універсалу. До документа в картці додається завдання, в якому пропонується з'ясувати на основі прочитаного документа такі запитання:

1. Як схарактеризоване в документі ставлення польських панів до пригнобленого народу України?

2. За інтереси якого класу уболіває автор універсалу?

3. Яку позицію в подіях займає сам автор і до чого він закликає народ?

4. Чи відповідали заклики Б.Хмельницького інтересам народу?

5. Як висловлено почуття і прагнення самого Хмельницького?

   Характеристику діяльності видатного сина українського народу подаю в такому плані, щоб підвести учнів до розуміння історичної заслуги Хмельницького, яка полягає в тому, що будучи людиною своєї епохи, вихідцем з панівного класу, Богдан Хмельницький зумів піднятися до усвідомлення загальнонародних, загальнодержавних інтересів.

  І на заклик Б.Хмельницького селяни, міщани, реєстрові козаки масами пробивались на Запорозьку Січ, де зосереджувалися сили повстанців. У різних місцях Придніпров'я вибухали повстання.

  У січні 1648 року козаки повстали проти польських королівських військ, розміщених у Запорозькій Січі. Повстання і стало початком Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. Цьому сприяла і міжнародна обстановка. В Англії розвивалася буржуазна революція, у Франції піднявся антиурядовий рух фронди. У Німеччині не закінчилася Тридцятирічна війна. Туреччина і Крим перебували у ворожих стосунках з Польщею, до того ж кримський хан Іслам-Гірей і кримські феодали у той час вийшли з покори Туреччині, що воювала з Венецією. За цих обставин Польща не могла розраховувати на допомогу з боку сусідніх держав у боротьбі з повстанцями на Україні.

   Щоб підготувати учнів до сприйняття матеріалу про перші перемоги визвольної армії, згадую про перші дипломатичні переговори Б.Хмельницького в забезпеченні тилу повстанської армії. Добре розуміючи важкі умови боротьби з численним і добре озброєним польсько-шляхетським військом, Б. Хмельницький пішов на союз з Кримським ханом, який пообіцяв військову підтримку. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною, прагнув заручитися її підтримкою.

   У ході Визвольної боротьби можна виділити ряд етапів: перший-1648 рік, другий -1649-1653 рр., третій - 1654-1655 рр., четвертий - 1656-1657 рр.

Щоб розгромити Запорізьку Січ і приборкати непокірних, польський уряд послав на Україну значні військові сили – 30-тисячне добре озброєне військо на чолі з гетьманом М.Потоцьким і М.Калиновським. Зупинившись біля Черкас з головними силами, Потоцький послав свій авангард проти повстанців. Його повів син М.Потоцького Стефан. По Дніпру йшли на допомогу реєстрові козаки, але вони перейшли на бік повстанці. На урочищі Княжі Байраки (на верхів'ях р. Дніпрової Кам'янки) з 5 на 6 травня 1648 року під Жовтими Водами (тепер у Дніпропетровській області) козаки і татарська кіннота оточила і розбила його військо.

  

Учні в зошитах накреслюють хронологічну таблицю «Битви у визвольній війні українського народу у 1648-1657 рр.», яку заповнюють протягом вивчення всієї теми.

  Наступну видатну перемогу над польсько-шляхетським військом повстанці здобули в битві під Корсунем 15-16 травня 1648 року (тепер м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.). Широко характеризую цю битву, що є зразком військової майстерності Б.Хмельницького.

  Після перемоги під Жовтими Водами Хмельницький вирушив проти головного війська Потоцького, яке з під Чигирина почало Відступати до Корсуня і тут окопалося в шанцях. Козацькі полки і татарські загони 14-15 травня підійшли під Корсунь, та Хмельницький битви не починав, а тільки пересував війська, оточуючи польський табір. Одним полком командував Кривоніс. Під Стеблевом, за милю на захід від Корсуня козаки загатили р. Рось, щоб не дати змоги полякам використати її для оборони. Потоцький, бачачи кількісну перевагу козацьких військ, визнав свої позиції нездатними для захисту і на воєнній раді провів рішення перейти табором на Богуслав і Паволог. Але козак Самійло Зарудний, який мав вести польське військо по цьому шляху, повідомив Хмельницького про таємне рішення польського командування. Хмельницький дав наказ зайняти військам шлях, яким поляки мали відступати. Вночі козацькі частини перейшли з під Корсуня в напрямку на Богуслав і підготували засідку на урочищі Борохова Діброва. Тут дорога проходила вузькою і грузькою балкою, схили якої були вкриті лісом. Козаки зайняли це місце, перекопали шлях ровами, висипали шанці для піхоти, в лісі поставили артилерію.

  На світанку 16 травня 1648 року польський табір з Корсуня на богуславський шлях рушив. Табір складався з 8 рядів возів, які прикривали військо з усіх сторін; серединою йшла піхота, гармати були попереду табору, по боках і ззаду. Як тільки польське військо вирушило в похід, з боків почали наступ і обстріл татари. Близько полудня поляки прийшли до Горохової Діброви. На тісній, болотистій дорозі вози не могли просуватися вперед, багато їх загрузло, під обстрілом гинули коні, Зачитую джерела: Крип’якевич. Б.Хмельницький, с.79.

  Козацьке військо виконало найголовніше тактичне завдання - "ворожий табір, тобто членувати його і кожну групу знищити окремо. Основний удар козаки спрямували на передню частину польського табору, вони захопили польські гармати і вдерлися між табірні обози, оточили і взяли в полон гетьманів Потоцького і Калиновського та багатьох інших панів.

  Події під Жовтими Водами і Корсунем сколихнули якнайширші верстви населення України. Селяни проганяли шляхту і оголошували свободу, неприступні міські фортеці відкривали брами перед козаками. Розгром польської армії створив умови для розгортання визвольної війни по всій Україні.

ІІІ. Осмислення, узагальнення і

систематизація знань учнів

  

   а) На які етапи поділяється визвольна війна українського народу під        проводом Б.Хмельницького?

  б) Назвіть, коли і де повсталі отримали перші перемоги. Провожу зв'язок з сучасністю, зачитуючи вірш Тичини «Я єсть народ»

  в) Робота з зошитом на друкованій основі с. 62-64 І. Крип'якевич про підготовку повстання.

IV.  Підсумки уроку

  

Домашнє завдання.

·        Підручник Г. Я. Сергієнко, В. А.Смолій,§15.

·        Робочі зошити,с.60-63; с.150-154.  

Скласти схему-таблицю основних битв війни.

ЛІТЕРАТУРА

1.   Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. – С. 14-22, 24, 27-30, 33-35,        62-65, 76-77, 78-79.

2.   Батіг С.,М. Паньків, Свідерська В. та інші. Історія України. – С.82-84.

3.   Коляда І., Жаріков В. Історія України. – С.20-21.

4.   Костомаров М. Галерея портретів. – С.129-130.

5.   Історія Української РСР в документах і матеріалах. – т.3.  – С.121-122.

Конспект уроку

 з історії України

на тему:

 «Українські землі у складі Російської імперії

наприкінці XVIII – у першій половині XIXст.»

Урок

на тему:

«Український національний рух

наприкінці 40-х рр. XIX ст.

Кирило-Мефодіївське братство»

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

9 КЛАС

Тема: Українські землі у складі Російської імперії

             наприкінці XVIII -у першій половині XIX ст.

УРОК : Українсько національний рух наприкінці 40-х рр. ХІХ ст.

             Кирило-Мефодіївське братство

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й гро­мадсько-політична діяльність братчиків. Значення Кирило-Мефодіївсько­го товариства для розгортання національно-визвольного руху. Місце Т. Шев­ченка в українському національному відродженні.

Після використання цих матеріалів у процесі вивчення зазначеної теми учні зможуть:

-   Скласти каталог громадянських і політичних прав і свобод, які пропо­нувалися кирило-мефодіївцями.

-    Розповідати про форми боротьби за громадянські і політичні права в Україні на прикладі діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

-    Пояснювати вплив і взаємозв'язок основних правових ідей епохи з про­грамними ідеями українського національно-визвольного руху.

- Удосконалити навички роботи з документальними історичними джерела­ми, зіставляти інформацію з різних джерел, обґрунтовувати своє ставлен­ня до них.

  До початку діяльності за цим фрагментом уроку організовую роботу з учнями відповідно до історичного контексту уроку. Учні знайомляться з питанням національної ідеї в суспільно-політичному русі першої половини XIX століття, історією створення Кирило-Мефодіївського товариства, основними історичними персоналіями відповідно до теми уроку, переліком основних історичних джерел, що розповіда­ють про різні аспекти діяльності кирило-мефодіївців. Основним методом роботи за цим фрагменту уроку є метод «джиг-со» («ажурна пилка»).

1.  [10-15 хв.]

      Об'єдную учнів у чотири групи. Кожній групі роздаю картки з завданням¹ та уривки з історичних документів².

    Організовую роботу учнів у групах за поставленими завданнями. Наголошую на тому, що кожний учасник має бути експертом з пи­тання, над яким працює група.

2.  [7-10 хв.]

     Об'єдную учнів в експертні групи у такий спосіб, щоб у кожній новій екс­пертній групі були по одному представникові з попереднього складу груп.

    Ставлю завдання групам та згідно із ним організовую роботу груп.

3.  [7-10хв.]

      Організовую обговорення результатів роботи груп за запитаннями, що місти­лись у завданні для роботи експертних груп.

     Під час обговорення намагаюся виводити учнів на чіткі й структуровані відповіді.

4.  [7-10 хв.]

    Організовую дискусію за додатковими запитаннями. Можна також, якщо є час, організувати цю дискусію, використовуючи метод «займи позицію».

Завдання для „домашніх" груп:

Група 1: Складіть перелік громадянських та політичних прав у документ; кирило-мефодіївців.

Група 2: Визначте державний лад, який пропонували кирило-мефодіївці.

Група 3: Визначте форми і методи боротьби, яким надавали перевагу кирило-мефодіївці.

Група 4: Охарактеризуйте реакцію правлячих кіл на діяльність кирило-мефодіївців.

1. «Автобіографії» Миколи Костомарова (1875 р.)

  Взаємність слов'янських народів у нашому уявленні не обмежувалась уже сферою науки та поезії, а почала уявлятися в образах, у яких, як нам здавалось, вона мала втілитися в майбутній історії. Мимоволі почав нам уявлятися федеративний устрій як найщасливіша течія суспільного життя слов'янських націй. Ми почали уявляти всі слов'янські народи, сполучені між собою у федерацію, як давньогрецькі  республіки або Сполучені Штати Америки, щоб усе було в міцному зв'язку між с( бою, але кожна свято зберігала свою окрему автономію...

...В усіх частинах федерації передбачалися однакові основні закони і прав, рівність ваги, мір і монети, відсутність митниць і свобода торгівлі, загальне скасування  кріпацтва й рабства: хоч би в якому воно було вигляді, єдина центральна  влада, що відає зносинами поза союзом, військом і флотом, але повна автономія кожної частини відносно внутрішніх установ, внутрішнього управління, судочинства  та народної освіти. Найближчим і найпевнішим шляхом для досягнення цієї мети  в далекому майбутньому передбачалося виховання суспільства в дусі таких ідей. З цією метою з'явилася думка утворити товариство, завданням якого було б поширення  ідей слов'янської взаємності - як шляхами виховання, так і шляхами літературними .

2. «Книги буття українського народу»

Миколи Костомарова (1846 р.)

10 ...Соломона, мудрішого з усіх людей, Бог попустив у саме велике кепство -  ідолопоклонство, аби люди зрозуміли, що хоч який буде розумний, а як стан самодержавно панувати, то одуріє...

76. І не любила Україна ні царя, ні пана, а скомпонувала собі козацтво, єсі то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других - чи був він преж тог паном чи невольником, аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старіш ни вибирались на раді і повинні були слугувати всім по слову Христовому, і жодні помпи панської і титулу не було між козаками...

82. А коли папи та єзуїти хотіли насильно повернуть Україну під свою власть, щоб українці-християни повірили буцім справді усе так і єсть, що папа каже, і на Ук­раїні з'явились братства...

88.  Тоді Україна пристала до Московщини...

89.  ...Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своїй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель...

96.  А німка цариця Катерина... востаннє доконала козацтво і волю, бо, одібравши тих, котрі були в Україні старшими, наділила їх панством і землями, понада­вала їм вольну братію в ярмо і поробила одних панами, а других невольниками.

97.  І пропала Україна. Але так здасться...

108.  Бо голос України не затих. І встане Україна з своєї могили, і знову озветься  до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, -ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа - ні в Московщині, -і в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар

.

109.  Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім...

3. «Начерки Конституції Республіки»

члена Кирило-Мефодіївського товариства

Георгія Андрузького (1850 р.)

  У державі штатів: 1) Україна з Чорномор'ям, Галичиною та Кримом; 2) Поль­ща з Познанню, Литвою і Жмуддю; 3) Бессарабія з Молдавією і Волощиною; 4) Ост-іея: 5) Сербія; 6) Болгарія; 7) Дон. [...]

Держава:

1)  Законодавчі збори, при них цензурний комітет.

2)  Державна Рада. Члени: президент республіки, віце-міністри, державний прокурор, президент зборів і президенти штатних його відділів. [...]

Штат:

...Над усіма цими і всілякими іншими (установами. - К, Б.) по цілому штату найвище відання має президент штату, який має віце-президентів і канцелярію. При ньому  є цензурний комітет. Прокурор має право протестувати проти нього.

4. «Брати українці» – відозва Кирило-Мефодіївського

товариства ( 1846р.)

Брати українці!

Отсю розказу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважити, чи добре воно так буде.

1.  Ми приймаємо, що усі слов'яни повинні з собою поєднатися.

2.  Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ Посполиту і управлявся -•-1 місимо з другими, так щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою

справу  общественну. Такії народи по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки ,хорутани,  ілліро-серби і болгари.

3.  Щоб був один сейм або рада слов'янська, де б сходились депутати од всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого Союзу слов’янського

4.  Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і на, цілим Союзом був би правитель, вибраний на года...

5.  Щоб в кожній речі Посполитій була посполита рівність і свобода, і станів н було овсі.

6.  Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а п< розуму і просвіщеності народним вибором.

7. До того, щоб віра Христова була основою закону і общественої справи в ці лому Союзі і в кожній Речі Посполитій.

 Отеє вам, братіє українці обох сторон Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно, і нехай кожен думає, як до свого дійти, і як би лучче воно було. Як багато голів, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думать, то в той час, як прий де пора говорити об сім, вам Господь Бог дарує смисл і уразумініє.

5. Статут Кирило-Мефодіївського товариства.

Документ поданий на стор. 71, підручник „Історія України", 9 кл.

6. Запис рішення в справі Тараса Шевченка, зроблений жандарм­ським відділенням

Документ поданий на стор. 72, підручник „Історія України", 9 кл.

Завдання для „експертних" груп:

 Обговоріть інформацію, яку отримаєте в результаті попередньої роботи, відповідаючи на наступні запитання:

*  Як цілі кирило-мефодіївців вплинули на форми їх боротьби?

*  Чому, на вашу думку, кирило-мефодіївці обрали ненасильницькі методи

      боротьби?   

*  Чи залежать форми боротьби за громадянські та політичні права від

* Чи залежать форми боротьби за громадські та політичні права від                           суспільно-політичної ситуації в країні , від політичного режиму? 

Як і чому?

*  Як реакція правлячих кіл характеризує політичний режим?

*  Уявіть себе членом Кирило-Мефодіївського братства. Що Ви, спираючись на сучасні знання і досвід, запропонували б товаришам для успіху спільної діяльності?

  

Конспект уроку

Семінар-практикум вчителів

історії та суспільних дисциплін

«Історичні джерела як засіб

підвищення мотивації до вивчення історії»

(на базі уроку «Культура та релігія Давнього Китаю»)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС.

6 клас

ТЕМА: Релігія та культура Давнього Китаю

МЕТА УРОКУ:  

   *  показати учням, як природні умови впливають на релігійні уявлення      китайців;

  * ознайомити учнів з пам'ятками культури та писемності стародавніх китайців;

 * пояснити поняття «конфуціанство» і з'ясувати причини підтримки правителями Китаю конфуціанства.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ :

-    Міфи

-    Релігія

-    Конфуціанство

-   Даосизм

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

ПІСЛЯ ЦЬОГО УРОКУ УЧНІ ЗМОЖУТЬ :

-    пояснити поняття „ конфуціанство ", „ даосизм " ;

-    назвати імена засновників конфуціанства ;

-    визначити вплив природних умов на релігійні вірування в Китаї;

-    визначити внесок давнього Китаю у скарбницю світової культури

ХІД УРОКУ:

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 

   1. Що таке міф? (Від грецького переказ, оповідання) – один із видів усної народної творчості, характерних для періоду стародавнього світу. За змістом міфи - перекази про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.

2.  Що таке релігія? ( від латинського religiо – вшанування богів ) - віра в існування надприродних сил богів, духів, дуги, в їхнє панування над світом ).

3.   Чи впливали природні умови на вірування Китайців? (так, легенда про Великого Юя – с.115 , розлив річок  – Хуанхе).

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОК.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Робота з візуальним джерелом

Ілюстрація – ст. 114, 118, 119 – міфи та релігійні уявлення.

Робота з писемним джерелом

Ст.114 – вірування стародавніх китайців              

2.  Конфуцій і конфуціанство. Ст. 125-126; Опрацювання текстового джерела – Афоризми

3.  Культура (Китайська мова – ст.123-124;Китайська писемність – ст.124. Китайські ієрогліфи – малюнок (візуальне джерело) – ст. 123.

 Вивчаємо писемне джерело – легенда ст.124; бамбукові книжки – ілюстрація № 2 (візуальне джерело); шовкові книжки – ілюстрації; паперові книжки - ілюстрації.

 Як і інші народи, у давнину китайці поклонялися силам природи, яких уявляли у вигляді добрих і злих богів та духів Дракон був повелителем дощів, грози, та річкових вод. З часом дракон став символом царя ( показ малюнків ).

  Китайці вважали засновником стародавньої царської династії Великого Юя (джерело, ст.114). Китайці шанували п'яти священних гір, найголовнішою з яких була Тайшань. Вона вважалась «світовою горою», що з'єднує небо й землю. Найсильніша клятва китайців починалася словами : «Поки жовта річка (Хуанхе) не зміліє, поки велика гора Тайшань не зрівняється із землею, присягаюся».

  Крім того, китайці з глибокою повагою ставилися до своїх предків. На їхніх могилах вони приносили жертви і вважали, що за це духи прадідів допоможуть їм у житті.

 Знаменитий філософ Китаю Конфуцій створив філософське вчення, яке стало релігією у 551 році до н.е. З'явився державний культ Конфуція, який проіснував до 479 року. Цим вченням китайці керуються вже впродовж двадцяти п'яти століть.

Учні читають текст на ст. 125 – II абзац.(робота з підручником, до слів

безладдя. Робота з писемним джерелом ст.125 – афоризми Конфуція Робота з візуальним джерелом – портрет Конфуція).

Проводжу актуалізацію: Чи можна прослідкувати зв'язок між конфуціанством і християнством? (Вивчаємо документ). Учні називають основні заповіді християнської релігії і визначають спільне у двох віровченнях.

Міфи є складовою частиною культури, тому даю запитання учням:    

    Що таке культура?

  Історія починається з міфів. Так_, у давніх китайців були легенди про героїв, які є засновниками культури. Початок землеробства вони пов'язували з ім'ям Хоу-цзи (Цар - просо). Є легенда, яка пояснює створення компаса «Хуанді та залізнобокі».

Робота з джерелом ст,120: «Легенда про винайдення компаса».

А що ви знаєте про культуру Китаю ?

Пропоную учням схему (5 хв.);

ЗХВ

……………………………………………………………………………………..

знаю             хочу знати             вивчу

опитую 2-3-ох учнів

Вивчення матеріалу з підручника (коментоване читання)

Складовою частиною культури є мова.

   А) китайська мова ст.123;

  Б) китайська писемність ст.124;

 В) ієрогліфи – легенда ст.124 про винайдення - вивчаємо писемне

та візуальне джерела ст.123;

 Г) книжки: бамбукові, шовкові, паперові. З книжками тісно пов'язана література. Робота з підручником. Учні вибирають головне з прочитаного абзацу.

КИТАЙЦІ – дуже музикальний народ Чи маємо ми джерела, які це підтверджують? Писемне джерело – ст.32 (дидактичні матеріали) Стародавні китайці говорили: «Слова можуть обманювати, люди можуть прикидатися, тільки музика не здатна брехати». Задаю питання: Про що свідчить цей вислів? Як ви розумієте зміст цих слів? Чи згодні ви з ними?

ІV. УСВІДОМЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ

ТА СИСТЕМАТИЗАЩЯ ЗНАНЬ

  

 1.  Що таке конфуціанство ?

2.  Який внесок давнього Китаю у скарбницю світової культури? (папір,   порцеляна, легенди (усна народна творчість, компас, нова релігія –конфуціанство, філософія,  книжки, шовк, ієрогліфи (писемність).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

  Домашнє завдання – підручник § 24 п. 2, ст.114-115; § 26. друкований зошит ст.75; зошит Дяков ст. 26; 27, № 2; 7.

1. Творче завдання:

 Що Вас шокує в мові, писемності китайців? (ст.27, питання 1)

2. Заповнити таблицю:

  

«Наукові знання у стародавньому Китаї»

	Досягнення, відкриття, праці
Галузь знань
Ім’я вченого

  

Конспект уроку

 з всесвітньої історії

на тему:

 «Французька революція кінця XVIIIст.»

Урок

на тему:

«Початок революції.

Повалення монархії

та встановлення республіки»

 ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

9 КЛАС

Тема: Французька революція кінця XVIII ст.

Урок: Початок   революції.   Повалення   монархії та   встановлення республіки.

Установчі збори. Взяття Бастилії. «Декларація прав людини і громадянина». Г. Мірабо і М. Лафайєт. Адміністративні, економічні та соціальні зміни у держа­ві і суспільстві. Конституція 1791 р. Законодавчі збори. Національний Конвент. Проголошення республіки. Страта короля.

Після використання цих матеріалів у процесі вивчення зазначеної теми учні зможуть:

-   Називати громадянські права і свободи першого покоління.

-   Обґрунтовувати потребу правового захисту загальнолюдських цінностей.

-    Робити аналітичні висновки, працюючи з історичними та правовими дже­релами.

До початку діяльності за цим фрагментом уроку учні вже повинні мати інфор­мацію про причини та передумови революції. Така інформація може бути отримана шляхом організації відповідної діяльності учнів на уроці або підготовлена заздалегідь (домашні завдання для учнів, роздатковий матеріал тощо). Головними критеріями є наочність такої інформації та її простота. Зазначена інформація має містити: 1) Еко­номічні причини революції; 2) Політичні причини революції; 3) Соціальні причини революції; 4) Ідеологічні погляди просвітників.

1.  [10-12 хв.]

Об'єдную учнів у чотири групи (1, 2, 3, 4). Даю завдання групам відповідно до запропонованих завдань для груп (додаток А) матеріалів для учнів.

2.  [10-12 хв.]

Пояснюю учням, що наступним кроком діяльності на уроці буде презентація роботи групи. Під час цієї презентації учні отримають однакові індивідуальні завдан­ня. Ознайомлюю учнів з завданням за Додатком Б до цього фрагменту уроку. Ор­ганізовую презентації робіт груп. Час на кожну презентацію - до 2 хвилин. Під час презентацій груп утримуюся від коментарів. Учні лише виконують поставлене завдання індивідуально.

3.  [5-7 хв.]

На основі проведеної індивідуальної роботи учнів під час презентацій орга­нізуйте обговорення з учнями відповідно до питань, що містить Додаток Б. Під час обговорення підбиваю підсумки уроку. Звертаю увагу учнів на важливість правового захисту загальнолюдських цінностей, якими є грома­дянські права і свободи. Зверніть увагу на важливість Декларації прав людини і гро­мадянина в історії розвитку прав людини - права першої генерації (покоління) – осо­бистих і політичних. Ці права у більш-менш сучасному розумінні тоді вперше були закріплені документально й отримали юридичний захист.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Додаток А

Завдання для групи №1:

1) Ознайомтесь з інформаційним матеріалом: «Декларація прав людини і громадянина» (Франція, 20 серпня 1789 р.).

2)  На основі цієї інформації складіть каталог громадянських та політичних прав і свобод, закріплених у «Декларації прав людини і громадянина».

3) Підготуйте презентацію своєї роботи, зобразивши її результати на великому аркуші паперу або на дошці і обравши доповідачів. Презентація має бути корот­ко і тривати не більше 2 хвилин.

Завдання для групи № 2 :

1)  Ознайомтесь з інформаційним матеріалом: «Декларація прав людини і гро­мадянина» (Франція, 20 серпня 1789 р.).

2)  На основі цієї інформації зробіть висновки: на яких принципах мало будуватися управління державою. Свої висновки підтверджуйте посиланням на конкретні документи.

3) Підготуйте презентацію своєї роботи, зобразивши її результати на великому аркуші паперу або дошці і обравши доповідачів. Презентація має бути короткою і тривати не більше 2 хвилин.

Завдання для групи № 3:

1) Ознайомтесь з інформаційним матеріалом: «Декларація прав людини і громадянина» (Франція, 20 серпня 1789 р.).

2)  На основі цієї інформації складіть каталог громадянських та політичних прав і свобод, які, на Вашу думку, потрібно було б закріпити в документі для поліпшення  ситуації.

3) Підготуйте презентацію своєї роботи, зобразивши її результати на великому аркуші паперу або дошці і обравши доповідачів. Презентація має бути короткою і тривати не більше 2 хвилин.

Завдання для групи № 4:

1) Ознайомтесь з інформаційним матеріалом: «Декларація прав людини і гро­мадянина» (Франція, 20 серпня 1789 р.)

2)  На основі цієї інформації визначте принципи, на яких, на Вашу думку, мало вдуватись управління державою (як мають обиратись/призначатись органи дер­жавної влади; як мають прийматись закони і т. п.). За яких обставин повинні відправлятись у відставку органи влади і т. п.?

3)  Підготуйте презентацію своєї роботи, зобразивши її результати на велико­му аркуші паперу або дошці і обравши доповідачів. Презентація має бути короткою і тривати не більше 2 хвилин.

Додаток Б

Завдання для індивідуальної роботи:

Уважно послухайте презентацію групи. Робіть необхідні записи, звертаючи увагу на такі завдання:

 *   Складіть каталог із 7 громадянських та політичних прав і свобод, які,

       на Вашу думку, є важливішими за інші. Чому саме ці права?

*  Яким чином принципи, на яких побудовано управління державою, впливають

       на рівень поваги до гідності кожної людини?

*  Що є схожим у презентаціях 1-ї і 2-ї груп? У чому є відмінності?

*  Що є схожим у презентаціях 3-ї і 4-ї груп? У чому є відмінності?  

*  Чим, на Вашу думку, викликані відмінності у презентаціях 1-ї і 2-ї та 3-ї

      і 4-ї груп?  

*  Чому, на Вашу думку, є важливим закріплювати громадянські і політичні

       права і свободи в юридичному документі?